Розмістити подію →
Сьогодні 17 серпня 2019 року
Мій дім Україна
Інформаційний портал про суспільні та культурні події в Україні
СпелеотуризмКиївська обл., Київ

«Екотур», дитячо-юнацький еколого-туристичний клуб

 

Спелеологічний туризм (далі — спелеотуризм), як вид спортивного туризму, розвивається в Україні протягом багатьох десятиліть і у своєму розвитку тісно пов’язаний з карстологією та спелеологією, пошуком та дослідженням печер. Саме завдяки розвитку спелеотуризму, пошуку нових та дослідженню вже відкритих печер в Україні на сьогодні проведено туристсько-спортивну класифікацію та в певній мірі досліджено значну частину відомих печер.

Україна на рідкість багата на печери. Більш як 1 100 печер різного типу — від невеликих до гігантських за розмірами — відомі на сьогодні в Україні.

В юрських вапняках Кримських гірських масивів Карабі-Яйла, Довгоруківська Яйла, Чатир Даг, Ай-Петрінська Яйла, Карадагський Ліс карстовими водами створені провалля у сотні метрів глибиною з підземними залами, річками, озерами та сифонами.

На Карабі-Яйлі найбільш цікаві комбіновані печери: Солдатська (глибина 508 м, довжина — 2 100 м, категорія важкості — 4 Б) та Нахимовська (глибина — 338 м, довжина — 460 м, категорія важкості — 3 А), а також вертикальні печери: Дружба (глибина 270 м, категорія важкості — 3 А) та Молодіжна (глибина 260 м, категорія важкості — 2 Б).

На Довгоруківській Яйлі найбільш відомою є унікальна пам’ятка природи багатоярусна печера Кизил-Коба (довжина 13 850 м, категорія важкості — 4 Б). З комбінованих печер цікаві Мархосар (глибина 110 м, довжина 1 150 м, категорія важкості — 2 Б) та Провал (глина 104 м, довжина — 1150 м, категорія важкості — 2 Б),

Чатир-Даг — чудовий навчальний полігон, де є можливість оволодівати різною технікою спелеологічних сходжень. Різноманітними маршрутами відома вапнякова шахта Бездонний колодязь (глибина 195 м, довжина 410 м, категорія важкості — 2 Б). Печера Хід Конем цікава своїми просторими глибокими колодязями та вузькими складними переходами між прямовисними схилами (глибина 213 м, категорія важкості — 3 А). Надзвичайно цікавими екскурсійними об’єктами є печери Мармурова та Еміне Баір Хосар.

На Ай-Петрінській Яйлі та у Карадагському Лісі найбільш значними є вертикальні печери Каскадна (глибина 1 500 м, довжина 630 м, категорія вадкості — 3 Б) та Вдовіченка (глибина 196 м, довжина 250 м, категорія важкості — 3 А). Заслуговують на згадку печери Пастушья (глибина 155 м, категорія важкості — 2 Б) та Севастопольська (глибина 200 м, категорія важкості — 2 Б).

Печери Поділля — це нескінченні підземні лабіринти. Саме тут у неогенових гіпсах розташовані друга у світі за довжиною печера Оптимістична (довжина 157 000 м, категорія важкості — 2 Б), гігантський лабіринт печери Озерної (довжина 107 000 м, категорія важкості — 2 Б-3 Б), спортивна печера Млинки (довжина 19 100 м, категорія важкості — 2 А), печера-музей Кришталева (довжина 22 000 м, категорія важкості — 2 А). З печер з прямовисними схилами тут відома лише печера Перлинка (глибина 30 м, довжина 200 м, категорія важкості — 1).

Печери інших регіонів також мають свої привабливі риси для спелеотуристів та певні можливості для оволодіння технікою і тактикою спелеологічних походів.

Пошук і дослідження печер триває і нині. Найбільш цікаві зі спортивної точки зору печери мають класифіковані туристські спортивні маршрути і увійшли до Переліку класифікованих печер України. Всього в Україні на сьогодні класифіковано 157 печер від 1 до 4 Б категорії важкості, що дає можливість здійснювати спелеологічні походи від I до IV категорії складності включно.

В одній печері, як правило, можливо прокласти декілька маршрутів різної категорії важкості. Проходження певного набору таких маршрутів згідно з нормативами туристських спортивних походів є підставою для зарахування спелеологічного походу відповідної складності. Усі спелеологічні маршрути, для проходження яких та подолання у них перешкод крім касок та джерел світла потрібні спеціальні технічні засоби, поділяються на 9 категорій важкості: 1, 2 А, 2 Б, 3 А, 3 Б, 4 А, 4 Б, 5 А, 5 Б. Перешкодами у спелеотуризмі вважаються вертикальні та крутопохилі ділянки (колодязі), прямовисні схили, звуження, сніжно-льодові та водні перешкоди, у тому числі сифони. В залежності від типу переважаючих перешкод печери у спелеотуризмі поділяються на горизонтальні, вертикальні та комбіновані. Печери, проходження яких практично не потребує застосування спеціальних засобів для подолання прямовисних схилів, називаються горизонтальними. Печери, у яких основними прешкодами є прямовисні схили та крутопохилі ходи, називаються вертикальними. Печери, у яких зустрічаються перешкоди різного типу, називаються комбінованими.

На теренах України виділяються чотири основні райони проведення спелеопоходів. Це Поділля, Буковина, Причорномор’я та Крим У перших трьох районах переважають печери горизонтального типу 1–2 Б категорії важкості, а у Криму — вертикальні печери 1–2 Б категорії важкості, а також є декілька комбінованих печер 3 А-4 Б категорій важкості.

Спелеотуризм технічно складний вид туризму. Його складність полягає у проходженні складних за рельєфом маршрутів в умовах відсутності природного світла, високої відносної вологості (до 100 %) та невисокої температури повітря. Все це вимагає від спелеотуриста ретельної підготовки до подорожі, а також сили, витривалості, спритності, вправності у використанні засобів життєзабезпечення під землею та засобів страховки, стійких навичок у подоланні відповідних природних перешкод.

Адреса: бульв. Перова, 40, Київ
Сайт: ecotur-kmk.at.ua
Ел. пошта: eco_tur_kmk@ukr.net

вгору