Аскольдова могила

Аскольдова могила — місце на правому березі Дніпра в Києві, де, за переказами, похований князь Аскольд. Нині — це частина паркового комплексу, розбитого в 1934–1936 роках на місці стародавнього Угорського урочища.

З часів княгині Ольги і до початку XIX століття над могилою князя Аскольда стояла дерев’яна церква Святого Миколи Чудотворця. У 1809–1810 роках за проектом архітектора А. І. Меленського на цьому місці зведена кам’яна церква-ротонда.

У 1861 році територію кладовища загородили кам’яним і дерев’яним парканами. Головний вхід на територію комплексу був з боку Миколаївського (Дніпровського) узвозу. Замість старої дзвіниці в 1899–1901 рр. за проектом Е. Ермакова спорудили двоярусну надбрамну дзвіницю в нео-російському стилі. Дзвіницю, будинок причту, надгробки, склепи і паркани знесли в 1935 р. після постанови президії Київради від 23.12.1934 про перетворення комплексу Аскольдової могили в парк.

У 1935 році церква Святого Миколая була перетворена в парковий павільйон. Над нею за проектом архітектора П. Г. Юрченко була надбудована колонада, розібрана при реставрації церкви в 1998 році.

З 1786 року навколо Аскольдової могили існувало кладовище, де знаходилися поховання багатьох іменитих киян. На цьому кладовищі були поховані льотчики П. Н. Нестеров і Е. Н. Крутень — перші російські аси (їх могили перенесені). Офіційне рішення про знищення кладовища, яке заважало створенню парку, було прийнято в 1935 році. До того моменту на кладовищі налічувалося близько 2 тисяч поховань.

Під час окупації на Аскольдовій могилі було німецьке кладовище, ліквідоване після звільнення Києва в 1944 році. Після 1945 року Аскольдова могила стала одним з місць поховання солдатів і офіцерів загиблих при звільненні Києва від німецьких окупантів. У 1957 році їх прах був перенесений в Парк Вічної Слави.

У парку встановлено дерев’яний хрест, який нагадує про те, що в 1918 р. на кладовищі були поховані українські юнаки-патріоти, полеглі в бою з більшовиками біля станції Крути. Дорога, що спускається з площі Слави до Дніпровського спуску, носить ім’я алеї Героїв Крут.

Неподалік на території Аскольдової могили встановлено пам’ятний знак (архітектор Я. Віг, 1997), присвячений відображеному в літописі перебуванню тут в кінці IX ст. угрів (угорців) на шляху з Поволжжя до території сучасної Угорщини (в честь цього урочище згадується в літописах також як урочище Угорське).