Верховна Рада

Верховна Рада — одна з кращих архітектурних споруд радянського періоду. В центральній частині — восьмикутний сесійний зал, перекритий скляним напівсферичним куполом. У 1991 р. тут була проголошена Державна Незалежність України. Зараз — це головний політичний центр країни, в сесійні дні на площі часто проходять мітинги і пікети.

Архітектура будівлі Верховної Ради втілює притаманні тому часу класичні прийоми і форми. Світлий колір і співзвучність природному ландшафту роблять його справді київською спорудою. Будівля Верховної Ради є зразком української архітектурної класики. Будинок спроектований в суворій прямокутно-симетричній формі, є невисоким — лише три поверхи. Його вінчає купол з металу і скла, через яке освітлюється зал для сесійних засідань. Плоска покрівля споруди надає йому композиційної гармонії.

Вестибюль головного входу будівлі Верховної Ради простий за архітектурними формами, безпосередньо поєднаний сходами зі світлими парадними кулуарами-фойє другого поверху, прикрашеними рядом пристінних колон із мармуру.

Все, включаючи дверні ручки, виконано за авторськими проектами, забезпечуючи єдність стилю в оформленні інтер’єрів. За спеціальними ескізами та проектами виготовлялися люстри, меблі, розписувалися плафони т. д.

В інтер’єрі вестибюля й головного фойє використаний класичний художній прийом органічного поєднання архітектури і монументального живопису. Слід зазначити, перш за все, велику художню композицію «Квітуча Україна», виконану в плафоні ленінградськими художниками В. і Б. Щербаковими. Розташований в центральній частині стелі головного фойє над парадними сходами, цей плафон ніби ілюзорно продовжує простір інтер’єру.

Значне місце в інтер’єрах посідають мотиви українського народного декоративного мистецтва, які знайшли відображення в ліпних деталях, розписі та інкрустації по дереву і т. д. Ліпні деталі, інкрустації, декоративне оздоблення, розпис приміщень споруди мають національний характер.

Під сесійним залом Верховної Ради в цокольному поверсі будинку розташована нова конференц-зал, побудована під час реконструкції старих приміщень кінозали у 1998–1999 р. У центрі залу розміщується круглий стіл, по периметру — малі столи, уздовж торцевої стіни — місця для гостей і преси. Столи обладнані мікрофонами та навушниками для синхронного перекладу. Біля центральної стіни на пересувній платформі встановлюється телевізійний екран, на бічних стінах розміщені малі телеекрани. Зал висвітлюється трьома великими кришталевими люстрами. Люстри і меблі були виконані за спеціальними ескізами.