Розмістити подію →
Сьогодні 21 жовтня 2019 року
Мій дім Україна
Інформаційний портал про суспільні та культурні події в Україні
ТеатриІвано-Франківська обл., Коломия

Коломийський академічний обласний український драматичний театр імені Івана Озаркевича

 

Коломийський академічний обласний український драматичний
театр імені Івана Озаркевича

Свою історію Коломийський драматичний театр започатковує далекого 1848 року, коли “весна народів”, пробуджена австрійською революцією, дала поштовх українському національному рухові. Як стверджує член-кореспондент НАМ України Ростислав Пилипчук, у Львові на той час не було ще українських мистецьких сил, які б узяли на себе ініціативу створення театру, не те, щоб професійного, але й аматорського. Оскільки орган українського самоврядування – Головна руська рада, центр якої був у Львові, мала серед окружних філій найміцнішу у Коломиї, то саме Коломийська рада взяла на себе ініціативу створення українського аматорського театру.
Зусиллями великого українського просвітителя - священика Івана Озаркевича у древньому українському місті Коломиї, у річищі його численних культурницьких починань, виникає перший український театр у Галичині. 8 червня (27 травня за старим стилем) 1848 року, по піврічній репетиційній підготовці, відбувається прем’єра комедіо-опери Івана Озаркевича “Дівка на виданню або На милуванє нема силування” за п’єсою Івана Котляревського “Наталка Полтавка”. За словами Івана Франка “І. Озаркевичеві хотілося подати Котляревського галичанам не в оригіналі, а в підгірським киптарі”.
Колективними зусиллями ентузіастів у Коломиї було створено театральний гурт за участі місцевої інтелігенції - “Товариство акторів під предводительством Ляйтнера”. Іван Озаркевич виступав у цьому театрі як артистичний директор. Режисером новоствореного театру, став добродій Алоїс Ляйтнер, цісарсько-королівський поручик полку мисливців графа Сірмаї. У липні 1848 року “Товариство акторів під предводительством Ляйтнера” показує прем’єру другої вистави “Жовнір - чарівник” (“Москаль - чарівник” Івана Котляревського у інтерполяції Озаркевича). Музику до другої вистави Озаркевича “Жовнір - чарівник” написав Михайло Вербицький, відомий усій Україні як автор музики до українського Гімну.
19 жовтня 1848 року, Озаркевич, привіз Коломийський театр до Львова, де коломийці зіграли виставу “Дівка на виданню або На милування нема силування” перед делегатами конгресу української інтелігенції. На думку Івана Франка, саме ця подія започаткувала український театральний рух в Галичині.
Нове життя Коломийський театр отримав у 1864 році, перетворившись на професійну мандрівну трупу під назвою “Руський народний театр” при товаристві “Руська бесіда”. З того самого 1864 року він обслуговував міста і містечка не тільки Галичини , але й Буковини.
В 1879 році театр було перейменовано в «Перше літературно-драматичне товариство ім. Григорія Квітки- Основ'яненка» статутом якого передбачалась постановка однієї вистави на місяць. Організатором і художнім керівником цього товариства був колишній актор театру “Руська бесіда”, драматург Ісидор Трембицький (1847 - 1924), який сам і ставив усі вистави. Тільки протягом року театром було показано понад двадцять прем’єрних вистав. В 1888 році колишній директор театру “Руська бесіда” Іван Біберович і примадонна театру Іванна Біберович оселилися у Коломиї і продовжили роботу в місцевому театрі.
Започатковуючи перший український оперний сезон, тодішній директор “Руської бесіди” Йосип Стадник в 1990 році ставить у Коломиї оперу Жоржа Бізе “Кармен” (у перекладі В.Шурата і Ст.Чарнецького).
В 1911 році Коломийський театр стає «Театром імені Івана Котляревського». Його першою виставою стала традиційно “Наталка-Полтавка” І. Котляревського. В період воєнних дій діяльність театру припинилась. В 1916 році театр було відновлено, як «Український народний театр імені Тобілевича». В цей час його очолюють Олекса Скалозуб та Дмитро Николишин, які гуртували навколо себе талановиту молодь. Зокрема, в 1919 році до театру приходить Микола Бенцаль (1891 - 1938 роки). В кінці 20-х М. Бенцаль очолив «Український народний театр імені Тобілевича». В травні 1929 року до Коломиї переїжджає Ярослав Барнич (1896-1967) і бере активну участь у діяльності місцевого театру, як його музичний керівник.
В 1933 році з трупи «Українського народного театру імені Тобілевича» відокремлюється частина колективу під керівництвом Володимира Блавацького і створюють «Український молодий театр «Заграва». Театр «Заграва» сповідує принципи новітнього, модернового театру. Блавацькому вдалося зібрати в трупу чи не кращих на той час галицьких акторів, і серед них: Богдан Паздрій, Віра Левицька, Анна Істоміна, Євген Левицький, Ганна Совачова, Євген Курило, Марія Степова…
20 серпня 1938 року у Коломиї відбулося злиття двох театрів - театру “Заграва” і театру імені Тобілевича у «Театр імені Котляревського», яким спільно керували Володимир Бенцаль і Володимир Блавацький. Трупа складалась із 65 акторів, поміж яких вирізнялись яскраві сценічні постаті Ганни Совачової, Лесі Кривицької, Марії Степової, Клавдії Кемпе, Олени Бенцалевої, Марії Слюзарівни, Івана Рубчака, Богдана Паздрія, Леоніда Боровика, Олександра Яковліва, диригента Євгена Цісика, тенора Володимира Карп’яка…
9 вересня 1938 року відбулася прем’єра першої вистави театру імені І.Котляревського - “Маруся Богуславка” М.Старицького у спільній постановці Бенцаля і Блавацького. Обидва ж і зіграли центральні чоловічі ролі: Володимир Блавацький - хана Гірея, Микола Бенцаль - Софрона, в ролі Марусі вийшла на сцену Леся Кривицька.
Новий етап в становленні і розвитку Коломийського театру розпочався після приєднання західно - українських земель до радянської України . Віддаючи належне театральній традиції краю і тій просвітницькій ролі , яку відігравав театр у формуванні національної свідомості українців, більшовицький уряд розпочав реформу культури і театральної справи. Відповідно до цієї реформи на базі об'єднання мандрівних театральних труп утворювались професійні театри в обласних центрах, а також інших містах, які мали театральну традицію. 20 грудня 1939 року виходить Постанова Ради Народних Комісарів УРСР “Про організацію театрів, музичних колективів, будинків народної творчості у Львівській, Дрогобицькій, Тернопільській, Волинській, Рівненській, Станіславській областях”, якою створюється «Коломийський драматичний театр». Новостворений Коломийський театр очолив в якості художнього керівника Мефодій Дмитрович Плужник. Основу акторської трупи склали актори театру імені І. Котляревського, а також випускники українських театральних вузів.
Велика заслуга в становленні Коломийського театру належить надзвичайно обдарованому режисерові Іванові Когутяку, який зумів не тільки згуртувати кращі театральні сили Коломиї, але й надати пристанівок талановитим акторам, переслідуваним окупаційними режимами в роки 2-ї світової війни, адже, навіть в умовах воєнного лихоліття театр не припиняв своєї діяльності. Керований відомим театральним діячем Іваном Когутяком, «Український окружний театр» був чи не єдиним на той час діючим театром, який не побоявся мати репертуар, заборонений німецькими окупантами. На його сцені йшли історична драма Л. Старицької-Черняхівської “Гетьман Дорошенко”, “Тріумф прокурора Дальського” К. Гупала. Ці вистави ставили театр у конфронтаційну позицію як до німців, так і до більшовиків.
Зусиллями Когутяка Український Окружний театр в Коломиї в 1943 р. налічував понад сто осіб, мав власний оркестр з 30 музикантами та танцювальну групу - Гуцульський балет під керівництвом Ярослава Чуперчука. Часопис "Львівські вісті" за 10 грудня 1943 р. писав: "Щоб заангажувати до провінційного театру 125 осіб, треба мати відвагу і довір'я, що українське суспільство допоможе рідній культурі та її працівникам".
З 1941 по 1962 рік яскраву сторінку в історію Коломийського театру вписала заслужена артистка України Оксана Затварська, яка на цій сцені зіграла кращі свої ролі (понад 150), здобула славу, визнання і любов театральних шанувальників.
20 вересня 1944 року прийшов до Коломийського театру Василь Симчич, який зумів розкрити свої обдарування і як блискучий артист, і як талановитий режисер. Саме в театрі формувався талант Василя Симчича, як актора сцени і кіно. Український кінематограф отримав в його особі сформовану коломийською сценою, унікально талановиту особистість. В спогадах оживають кінокартини “Білий птах з чорною ознакою”, “Захар Беркут”, “Мій ніжний і ласкавий звір”, “Анничка”, “Чортова наречена”, “Табір іде в небо”, “Камінний хрест” та ін.
23 грудня 1962 року опустилася завіса театру: радянська влада закриває його. Він втрачає статус державного, але творчу діяльність не припиняє, продовжуючи свою історію в статусі самодіяльного, що стає згодом Народним.
Останнє своє відродження пережив Коломийський театр в грудні 1989 року, коли рішенням Коломийської міської ради було відновлено професійний статус «Коломийського драматичного театру».
За час новітньої своєї історії Коломийський театр яскраво продемонстрував всьому театральному світові свою художньо-мистецьку концепцію, що зорієнтована на потужний мистецький магнетизм національної народної традиції, неперевершені перлини гуцульського і покутського світовідчуття і духу.
За 23 роки, що минуло з часу відродження професійного статусу театру , в репертуарі налічується біля 90 вистав. Театр є лауреатом численних світових та українських театральних форумів: м.Единбург (Шотландія), м.Лодзь, Ельблонг (Польща), Хеб (Чехія), Сучава (Румунія), Херсон, Львів, Полтава, Кіровоград, Мукачево, Тернопіль, Чернівці, Керч… За минулі роки розширився гастрольний діапазон театру: 21 область України, Великобританія, Італія, Польща, Румунія.
Театр щорічно проводить Всеукраїнський театральний фестиваль «Коломийські представлення». В 2015 році планується проведення сьомого фестивалю.


Нинішній репертуар:

“Гуцульський рік” Г.Хоткевич
“На милування нема силування” Г. Квітки-Основ’яненка
“Boa constrictor” І. Франко
“Гамлет” В.Шекспір
“Вій” М. Гоголь
“Пограбування опівночі” М. Мирович
“Суєта” І. Карпенко-Карий
“Фараони” О. Коломієць
“Сватання на Гончарівці” Г. Квітка-Основ’яненко
“Нелегалка” А. Крим
“Equus” П. Шеффер
“Як наші діди парубкували” В. Канівець
“Коханий нелюб” Я. Стельмах
“Отак загинув Гуска” М. Куліш
“Земля” О. Кобилянська
“Мораль пані Дульської” Г. Запольська
“Нічні розваги з молодим Козерогом” О. Галін
“Територія Б” О. Миколайчук-Низовець
“Таїни сільського цвинтаря” І. Юзюк
“Контракт” Ф. Вебер
“Кайдашева сім’я” І. Нечуй-Левицький
"Тричі мені являлася любов... ("Таїна буття")" Т. Іващенко
"Мати-наймичка" Т. Щевченко
"За двома зайцями" М. Старицький
"Езоп" Г. Фігейредо

Мала сцена

“Діалог, якого не було” Р. Белецький
“Коханці” Б. Слейд

Репертуар для дітей:

“Курочка Ряба” Н.Шейко-Медведєва
“Попелюшка” Ш.Перро
“Золоте курча” В.Орлова
“Чарівна рукавичка” Ірина та Ян Златопольські
“Бременські музиканти” Брати Грімм
“Дармоїди” В. Селезінка
“По щучому велінню” М. Кропивницький
“Підступний сірничок” Л.Гридова
“Світлофор Моргайко” Я.Мер
“День народження кота Леопольда” А. Хайт
“Спасибі Барбі” Є. Тищук
“Подорож у країну мрій” Т.Власова
“Кицин дім” С. Бедусенка
“Недоторка” Л. Устинов
“Ніч на полонині” О. Олесь
“Пригоди Червоної Шапочки” С. Львівська та Б. Мельничук
“Котигорошко” А. Шиян
“Всі миші люблять сир” Д. Урбан
“Сосиски, консерви і небо в алмазах” М. Супонін
“Вінні-Пух та його друзі” І. Юзюк
“Мауглі” Д. Мельничук
“Сонечко в тобі” Є. Тищук
“Коза-дереза” М. Лисенко
“Івасик-Телесик” А. Шиян
"Качечка Крячечка" Н. Уварова
"Пан Коцький" Н. Максимчук

Заходи що відбулися

Адреса: Вічевий Майдан, 7, м. Коломия Івано-Франківської обл.
Телефон: +380 (3433) 3-28-42
Факс: +380 (3433) 3-74-94
Сайт: teatr.kolomyya.org
Ел. пошта: kolteatr@gmail.com

вгору