Розмістити подію →
Сьогодні 23 квітня 2019 року
Мій дім Україна
Інформаційний портал про суспільні та культурні події в Україні
ТеатриХарківська обл., Харків

Харківський театр для дітей і юнацтва

 

Харківський театр для дітей та юнацтва створений на базі Першої державної театральної школи за участю професора Харківського університету Олександра Білецького. Завідувачем школою був призначений Сергій Павлович Пронський, а художнє керівництво очолив відомий на півдні Росії режисер Микола Миколайович Синельников. Школі було надано пустувало приміщення колишнього театру мініатюр, так званого «Катерининського театру», де в грудні 1920 року виставою «Злий галл «за п’єсою Н. Толмачева відкрився „Театр казки“, пізніше перейменований в Перший державний театр для дітей.

Один з перших вистав, «Подвиги Геркулеса «, оформляв Н. М. Акімов — згодом відомий театральний художник, режисер і педагог, довгий час очолював Ленінградський театр Драми і комедії на Невському проспекті. Наступним етапним спектаклем став «Хубеане «, прекрасну музику до якого написав композитор І. О. Дунаєвський, а декорації створив талановитий театральний художник Б. В. Косарєв, з ім’ям якого пов’язують виникнення авангардного живопису в Україні. Свій п’ятий ювілейний сезон театр відкрив п’єсою молодого українського драматурга Володимира Гжицького „По зорi“, якій судилося стати першою оригінальною української радянської п’єсою для дітей.

З 1933 року це вже Харківський театр юного глядача, що носить ім’я пролетарського письменника А. М. Горького. У 1935 році головним режисером театру стає учень Леся Курбаса, березілец Володимир Скляренко. У червні 1941 року Харківський ТЮГ був евакуйований в західну Сибір. Повернутися до Харкова театру не судилося. З 1944 року він починає працювати як Львівський ТЮГ.

У 1960 році на базі обласного драматичного театру і випускного курсу театрального інституту, яким керував народний артист СРСР Лесь Сердюк, в Харкові відроджений театр юного глядача, а 22 жовтня він відкрив свій перший театральний сезон виставою за п’єсою М. Шатрова «Ім’ям революції «у постановці головного режисера Феоктиста Александріна. Захоплюючі казки для малюків, героїчні оповідання про сучасників, хвилюючі проблемні вистави для молоді визначають репертуарну політику театру в цей період.

Коли на зміну Ф. Александріну в театр прийшов Леонід Хаїт, на сцену увірвався дух сучасності. Режисер тонко відчував ті соціальні зміни в суспільстві, які викликала «хрущовська відлига». Спектакль за п’єсою «Вони і ми» Н. Долинін підірвав театральне життя міста і був удостоєний Диплома I ступеня на Республіканському огляді дитячих вистав в 1967 році. Вдалі спектаклі слідували одні за іншим. У 1968 році Л. Хаїт на запрошення Сергія Образцова їде працювати в Московський театру ляльок, і ТЮГ очолює Геннадій Макарчук.

Після пожежі в 1972 році ТЮГ довго поневірявся по клубах, поки тимчасово не обгрунтувався в палаці культури «Харчовик «, чекаючи поки він устоїть згоріле приміщення. Для того, щоб у таких умовах вижити, потрібно було налагодити безперебійний випуск нових вистав, не втратити глядачів, поповнити трупу молодими акторами. І перш за все, потрібен був режисер, який зміг би повести колектив за собою. Таким режисером виявився Олександр Біляцький. Саме він став лідером у важкий період поневірянь і зумів у складний час домогтися творчого підйому.

У 1977 році А. Беляцкий поставив спектакль «Листи до друга «А. Лиханова та І. Шура. Спектакль отримав широкий резонанс, і в житті театру почалася нова епоха. Працюючи над виставою, Беляцкий виношував думку про створення трилогії про харків’ян, друга спектаклем якої стала п’єса харківського драматурга З. Сагалова «Початок фанфарного маршу «, написана за творами Антона Макаренка. Прологом героїко — романтичної трилогії став спектакль за п’єсою М. Шатрова «Ім’ям революції «, в якому грали заслужений артист України Володимир Антонов, народний артист України Всеволод Чайкін, заслужений артист України Борис Товкач. Заключним акордом трилогії стає постановка «Запитай колись у трав «, заснована на п’єсі українського драматурга Я. Стельмаха. Відверто умовні прийоми, звернення до глядача в прямій формі публіцистичності зонгів і віршів, велика кількість музики і пантоміми — свідчать про те, що у театру виробився унікальний творчий почерк, який відрізняє його від інших театральних колективів.

У 1983 році Олександр Біляцький переходить в український драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка, і театр очолює Борис Варакин (1983–1989). Режисер Варакин особливу увагу приділяє класичного репертуару. Поставлені ним спектаклі «Біг» М. Булгакова і «Ліс» О. Островського стали помітною подією в театральному житті Харкова. Потім Варакин звертається до сучасної драматургії, підлітковій драмі. Режисер Борис Варакин працює у творчому тандемі з художником Сергієм Вербук і композитором Іриною Губаренко.

Режисерським дебютом Анатолія Самохлеба стала вистава «Стара легенда «за мотивами чеських казок і п’єсі А. Школьніка. Як режисер, він особливу увагу приділяв дотриманню творчих принципів автора, детальної розробки характерів. З успіхом працюють на сцені Харківського ТЮГу та інші режисери: Марк Ентін, Дмитро Прево, Юрій Погребіщенко.

Режисерським дебютом народного артиста України Володимира Антонова стала казка «Теремок» С. Маршака. Новаторство вистави полягало в тому, що працюючи над казкою, режисер повністю відмовився від звіриних гримів і хвостів. Потім В. Антонов приступає до роботи над спектаклем «Син полку» по В. Катаєва, зламавши пов’язану з цим твором традицію — він запропонував роль Вані сонце не актрисі — травесті, а молодому випускникові театрального інституту Миколі Гармашу. У 1985 році на сцені завдяки В. Антонову ТЮГу з’являється дитячий мюзикл «День народження кота Леопольда «, який користується глядацьким успіхом вже двадцять п’ять років.

З 1996 року головним режисером театру є заслужений діяч мистецтв України Юрій Борисович Старченко. Він виховав не одне покоління акторів і режисерів, багато з яких влилися в трупу театру. Творчості Юрія Старченка притаманне історико- романтичний напрям з використанням прийомів реалістичного театру. Триває активна гастрольно — фестивальна діяльність, а його працівники продовжують завойовувати любов глядачів і визнання колег, що підтверджується іменними стипендіями та театральними преміями різних рівнів.

Сьогодні колектив знаходиться в періоді активного творчого пошуку, відстоює право дитячого театру на універсалізацію художньої мови, а керівництво співпрацює як з початківцями, так і з визнаними майстрами сцени. Останні прем’єри Харківського театру для дітей та юнацтва відкривають трупі нові творчі перспективи.

Заходи що відбулися

Адреса: вул. Полтавський шлях, 18, Харків
Телефон: +38 (057) 712-02-65, +38 (057) 712-35-80
Сайт: tyz.kharkov.ua

вгору