Львівський театр опери та балету ім. С. Крушельницької

Необхідність в окремій будівлі для міського театру почала відчуватися особливо відчутно в кінці XIX століття. У 1895 році був оголошений конкурс, в якому перемогла робота директора Львівської вищої художньо-промислової школи З. Горголевського. Він запропонував сміливе рішення для місця споруди нового театру. Так як центр міста на той час був щільно забудований, проект передбачав перекриття міської річки Полтви суцільними бетонними зводами. З. Горголевський керував всіма земляними і будівельними роботами. Основне навантаження лягло на львівську фірму інженера І. Льовінського. Будівництво почалося в червні 1897 року і тривало майже три роки.

Театр побудований в класичних традиціях з використанням елементів архітектурних стилів ренесансу і бароко, у дусі, так званого, віденського псевдоренесансу. Театр був декорований і зовні, і всередині, продемонструвавши мистецтво скульпторів (П. Войтович, А. Попель, Е. Печ, Т. Баронч) і художників (Т. Попель, М. Герасимович, Т. Рибковський, З. Розвадовський, С. Дембицький, С. Рейхан).

Великий міський театр (так називався Оперний театр до 1939 року) відкрився 4 жовтня 1900 року. В урочистому відкритті взяли участь письменник Генрих Сенкевич, композитор І. Падеревський, художник Г. Семирадський. В цей вечір у театрі показували постановку драматичної опери «Янек» В. Желенського про життя мешканців карпатської Верховини.

У 1934 році театр закрили через економічну кризу. У 1939 році тут пройшли Народні збори Західної України, які підтримали приєднання Галичини і Волині до УРСР. Театр був знову відкритий в 1939 році і отримав назву Львівського державного оперного театру. У 1956 році отримав ім’я І. Франка, в 1966 — звання академічного. В кінці 1970-х закривався на реконструкцію, знов був відкритий в 1984 році. У 1996 році тут відбулася одна із зустрічей президентів країн Центральної та Східної Європи.