Розмістити подію →
Сьогодні 14 листопада 2018 року
Мій дім Україна
Інформаційний портал про суспільні та культурні події в Україні

Великодня виставка «Яйце Райце»: батик, вибійка, писанкарство, комп’ютерна графіка, фотографія

6 березня 2018
Великодня виставка «Яйце Райце»

З 16 березня до 1 квітня 2018 року в Херсонській міській галереї творчості дітей та молоді «Синій кіт» (Херсон, вул. Потьомкінська, 18) триватиме великодня виставка «Яйце Райце»: батик, вибійка, писанкарство, комп’ютерна графіка, фотографія.

… Старі люди кажуть, що колись у наших краях була сувора-сувора зима. Птахи, на жаль, не встигли відлетіти до теплого вирію, вони замерзали і гинули. Та люди пожаліли птиць, бо ж Божі створіння, і позабирали їх на зиму до своїх хат. Коли холоди відступили і стало все сильніше пригрівати сонце, птахи полетіли у вирій, але не надовго. На подяку за порятунок вони на крилах принесли кожній людині по писанці, весну і надію на краще. З того часу люди пишуть писанки… (З української народної легенди про писанки)

Назва мистецького проекту «Яйце Райце», як і однойменна назва відомої української народної казки. Яйце Райце — це символ українського міфосвіту. Яйце є світотворчим початком, символом зародження Сонця з його весняним відродженням. Вісниками весни завжди є птахи, вони, літаючи у небі, після зими приносять людям радість від сонця і тепла, а також несуть у собі чарівне яєчко — емблему Сонця-життя, народження і воскресіння. Яйце є надійним оберегом у житті людини.

Ідея організації Великодньої виставки «Яйце Райце» полягає у популяризації серед херсонців і гостей міста народного мистецтва, зростанні інтересу до першоджерел українського народу. В той же час у виставці гармонійно поєднано сучасні техніки, матеріали, художні погляди з прадавньою українською символікою і фольклорними традиціями.

Наразі трипільські та скіфські мотиви надихнули учасників виставки на творення нових робіт і стали життєдайним джерелом їх творчості. Всі археологічні культури, які існували на теренах України пов’язані з українським етносом, розвиток якого почався саме з періоду Трипільської цивілізації. Традиції, започатковані трипільцями і скіфами, в усіх напрямках господарського і культурного життя стали надбанням українського народу. Тож прадавні форми і знаки, в яких закодована змістовна програма, які проникають крізь віки від покоління до покоління нашого народу, набули нового та унікального звучання у роботах мисткинь.

У рамках Великодньої виставки представлено:

  • батик у виконанні учнів Херсонського навчально-естетичного комплексу «Художня школа» під керівництвом Людмили Пустовалової;
  • творчі роботи мисткинь курсів «Батик для дорослих» на базі Херсонського навчально-естетичного комплексу «Художня школа» під керівництвом Людмили Пустовалової;
  • традиційні писанки Ольги Завальнюк, створені на курячих, гусячих, качиних, індичих, перепелиних яйцях, цікавою особливістю яких є виключне використання рослинних барвників — ягід і трав, бруньок і листя, корінчиків і кори дерев, пелюсток квітів. Всі рослини зібрані переважно на Херсонщині, в Карпатах чи на Дніпропетровщині;
  • «весняна» комп’ютерна графіка Людмили Пустовалової;
  • світлини «Народження писанки» херсонської фотохудожниці Юлії Гори;
  • майстер-клас «Творення писанки» із застосуванням природних барвників рідного краю.

Поєднання двох різновидів прадавнього народного мистецтва — батику і писанкарства в межах одного проекту не випадкове, бо техніка декорування текстилю «гарячий батик» надзвичайно подібна до створення писанок. Застосування бджолиного воску, схожих інструментів (чантинга і писачка) та етапів роботи: фарбування від світлих до темних кольорів і відтінків, видалення воску з тканини чи «вмивання писанки», народження дива…

Орнамент української писанки перегукується з орнаментом трипільської кераміки, так як і з орнаментами української вишивки, килимів, настінного розпису, різьби по дереву. А відомий знак «Скіфське Сонце» є найпоширенішим солярним знаком, який наші пращури зображували на писанках. Декоративні взори завжди служили традиційними оберегами нашого народу, якими прикрашалися: тканина, дерево, посуд, прикраси, ковані вироби.

Свіжість і розмаїття барв, оригінальність творчих рішень, звернення до найпоширенішого в українській народній культурі зооморфного мотиву — пташок — у роботах мисткинь, надихає закликати і зустрічати довгоочікувану весну разом!

Благослови, мати, ой мати Лада, мати,

Весну зустрічати, Зиму проводжати.

Благослови, мати, ой мати Лада, мати,

Веснянки співати, віночок сплітати!

Благослови, мати, ой мати Лада, мати,

Нивочку орати, зерном засівати!

(Українська народна гаївка)


Джерело: rukotvory.com.ua

Дивіться також


вгору