Розмістити подію →
Сьогодні 18 листопада 2017 року
Мій дім Україна
Інформаційний портал про суспільні та культурні події в Україні

Надихаюча промова Ніколь Кідман на врученні нагороди Жінка року

15 листопада 2017
Надихаюча промова Ніколь Кідман на врученні нагороди Жінка року

Актриса Ніколь Кідман в цьому році була удостоєна звання Жінка року за версією журналу Glamour.

На урочистому врученні нагороди зірка серіалу Велика маленька брехня і десятка популярних фільмів проголосила надихаючу промову, в якій подякувала своїм батькам, чоловікові, дітям, усім, хто коли-небудь підтримував її.

Кідман заявила, що «наскільки є сильною жінкою, настільки потребує допомоги і підтримки», й закликала надавати допомогу всім жінкам в світі. Також вона говорила про повагу до відмінностей між людьми і необхідності «будувати мости».


НВ STYLE наводить повний текст надихаючої промови Ніколь Кідман:

«Дякую, Glamour, за цю високу честь. Це був найбільш незвичайний рік. Я використовую слово „незвичайний“ у всіх його значеннях. Адже ми знаходимося в незвіданих водах.

Але оскільки ми зібралися сьогодні ввечері, щоб святкувати — і я хочу вклонитися іншим лауреатам за їх феноменальний внесок в мистецтво, культуру, дослідження, права людини — я хочу скористатися моментом, щоб сказати, що це вшанування нас. Того, що робить нас нами.

У родині, де я росла, всі були рівні. Може, так було тому, що це був будинок, повний вчених і академіків. Чи тому, що це були 70-ті роки в Австралії, і це був час демонстрацій і змін. Моя мама була феміністкою, але у мене також був підтримуючий і люблячий батько. Для нас важливу роль відігравало єднання і підтримка. Мені дуже пощастило мати таких батьків — підтримуючих, розширюючих можливості, обнадійливих. Там була їхня любов… те, що є в моєму домі зараз. І це те, що я хочу передати не тільки своїм власним дітям, а й оточуючим.

Я сестра, я мати, дочка, я дружина, я жінка з кар’єрою… Я мати чотирьох люблячих дітей, дочка видатної матері, батька і дружина по-справжньому хорошої людини. Це те, ким я є, і чому сьогодні я стою тут. І я знаю, що не всім пощастило як мені.

Наскільки ми сьогодні прагнемо, з усім, що відбувається в світі, в безпечне місце, до людей, найбільш схожих на нас — людям, чию стать, сексуальність, расу або політичні погляди ми поділяємо — я переконана, що гальванізація всіх нас необхідна. Я щиро вважаю, що ми повинні ділитися любов’ю, де б ми не бачили, що хтось її потребує.

Одна з перших речей, які я дізналася під час роботи з організацією ООН-жінки, що займається підтримкою жінок, які пережили насильство, — це те, наскільки критичною може бути солідарність інших. Почуття, що вони не самотні. Що є допомога. Так що давайте говорити. Давайте пропонувати нашу підтримку і створювати зміни. Йдеться про будівництво мостів. Мости приносять розуміння, співпереживання, приносять зміни…

Я дуже вдячна людям в моєму житті, які зробили мене мною. Це привело мене до цієї точки, до цього року. До мого життя і моєї мети в ньому. Я хочу сказати спасибі. Дякую за підтримку і обійми, за те, що дозволяли мені робити помилки і переживати падіння і злети, відчищали мої коліна, навіть якщо вони були закривавлені, й допомагали літати. Спасибі за любов. Я обіцяю передати її далі».


Джерело: nv.ua

Дивіться також


вгору