Розмістити подію →
Сьогодні 23 липня 2019 року
Мій дім Україна
Інформаційний портал про суспільні та культурні події в Україні

Відбулась прем’єра опери-антиутопії Gaz

17 червня 2019
Відбулась прем’єра опери-антиутопії Gaz

11 червня на сцені Національного театру імені Івана Франка відбулась прем’єра опери-антиутопії Gaz, яка відроджувала авангард (Курбас би зацінив).

Авторкою ідеї цього проекту виступила режисерка з Нью-Йорка, яка досліджує творчість Леся Курбаса, — Вірляна Ткач. На створення опери її надихнула постановка «Ґаз» українського режисера-авангардиста Леся Курбаса за однойменним твором німецького письменника-експресіоніста Ґеорга Кайзера. У п’єсі порушується проблема технологічного процесу та наслідків, до яких він може призвести.

Прем’єра вистави Курбаса відбулась 1923 року в театрі «Березіль». І от майже через 100 років ця історія знову постала на українській сцені. Тільки тепер — у світі, де справді панують гаджети, в дещо іншій інтерпретації.

Очевидно, що з того часу ситуація стала ще більш прикрою й навіть безвихідною, тому сьогодні твір Кайзера набуває нових сенсів для прочитання.

Вірляна Ткач була співкураторкою виставки «Курбас: Нові світи», яка проходила восени 2018 року в Мистецькому арсеналі. Саме тоді вона познайомилась із композиторами формації Nova Opera Романом Григорівим та Іллею Разумейком і запропонувала їм написати оперу.

Вірляна Ткач
Вірляна Ткач

Звичайно, вони прийняли пропозицію, і їхня музика стала основою великого синтетичного твору на перетині постдраматичного й інструментального театру, в якому поєднані перформативні практики із досвідом авангардної та електронної музики в жанрі «composed theater».

«Драма Кайзера — це приклад німецького експресіонізму, з якого черпав натхнення Лесь Курбас. Для нас був важливий дух авангардного театру 1920-х років. Взагалі XX сторіччя — це період багаторазово вбитого авангарду. Кожна його хвиля зазнала гонінь і численних заборон. Авангард був знищений і в фашистській Німеччині, й в Україні, тому для нас було важливо відродити ідеї й естетику авангарду», — розповіли в коментарі Укрінформу Роман Григорів та Ілля Разумейко.

Роман Григорів та Ілля Разумейко
Роман Григорів та Ілля Разумейко

Ролі у постановці Gaz виконують співаки й музиканти формації Nova Opera. Також до створення проекту долучилися австрійський хореограф Симон Майєр, медіа-артист Георгій Потопальський і художник Вальдемарт Клюзко, який створив візуальне оформлення проекту. Над костюмами для артистів працювала дизайнерка Тетяна Шерстюк. Її мінімалістичне, схоже на роби акторське вбрання ще більше занурює в атмосферу реальності Джорджа Орвела.

Дія опери Gaz вибудовується довкола історії про вибух на футуристичній фабриці, яка колись продукувала енергію для всього індустріального суспільства. Протагоністом стало препароване піаніно, яке постає в образі центру управління заводом. З одного боку, це машина, а з іншого — живий організм, який створює музичний супровід для героїв, керує їхніми діями й навіть долями.

«Газ» — це символ машинерії, прогресу, управління. Водночас він слугує інструментом добування звуку, адже для його втілення ми обрали музичний інструмент. Таким чином ми переосмислюємо сутність звуку, ніби це і є невидимий «Газ» — енергія прогресу і небезпеки. Він може вам допомогти, а може й нашкодити», — поділився своїм баченням головного образу постановки сценограф Вальдемарт Клюзко.

«За колонами колони, та все ж як один…», «Неповторні й невмирущі, хто за нас у світі дужчий…» — скандують герої в робах і бахілах, які нагадують радше роботів, аніж людей. Ця єдність мала зіграти ключову роль у побудові світлого майбутнього. Однак вони використали її з іншою метою. Кульмінацією опери стає знищення «Газу» — в буквальному сенсі. Колишні «раби системи» власноруч розтрощили свою святиню, в яку вони вірили і все життя прославляли. Це був свого роду акт очищення та звільнення від цупких пут тоталітаризму.

Gaz стала у репертуарі формації Nova Opera. За словами композиторів Іллі Разумейка та Романа Григоріва, з кожною постановкою вони все більше розуміють, що таке опера. Для цього проекту композитори навіть написали маніфест, який Ілля Разумейко виголосив під час вистави за допомогою зашифрованих електронікою звуків.

Його голос був оброблений електронікою, тому розібрати зміст тексту вкрай важко й навіть неможливо. Але для такого жесту автори мають пояснення: таким чином вони демонструють відмінність опери від драматичної вистави, адже у першій немає місця для вербального діалогу. В опері слово можна дати лише музиці.

Однак нам вдалося довідатися, що в цьому маніфесті порушені питання: «Що таке опера?», «Чим опера відрізняється від театру?», «Чому опера — це не вистава?». Крім того, автори дають у цьому тексті кілька настанов для режисерів, які беруться працювати над постановкою опери.

У вересні цього року опера «Gaz» вирушить на австрійський фестиваль «Musiktheatertage Wien», а у 2020 році відбудеться американська прем’єра проекту на сцені театру La Mama в Нью-Йорку.


Джерело: golos.com.ua

Дивіться також


вгору