Розмістити подію →
Сьогодні 12 листопада 2019 року
Мій дім Україна
Інформаційний портал про суспільні та культурні події в Україні

Хто правитиме Києвом після звільнення Кличка столиця

 
Хто правитиме Києвом після звільнення Кличка столиця

Опоненти Офісу президента закидають владі відсутність правових підстав у відстороненні Кличка з посади глави КМДА Нова влада пішла шляхом «папєрєдніков». Кличко застерігає від двовладдя у столиці

Новий Кабмін погодив звільнення Віталія Кличка з посади голови Київської міської державної адміністрації і звернувся з відповідним поданням до Офісу президента. Тепер президенту залишається підписати відповідний указ про звільнення. У КМДА не готові сказати, хто цього разу очолюватиме Київську держадміністрацію. Натомість закон каже про те, що слід дочекатися нового призначення на цю посаду. «Главком» розбирався, які підстави є говорити про двовладдя у столиці та чим загрожує це Києву.

За що «пішли» Кличка

Після обрання президентом Володимир Зеленський почав змінювати голів обласних державних адміністрацій у всіх регіонах України. Це є нормальним для усіх глав держав, які очолювали країну, закон про місцеві держадміністрації дозволяє таку зміну. Проте, коли черга дійшла до Києва, новообраний глава держави стикнувся з опором. Наприкінці липня Офіс президента звернувся до тогочасного уряду Володимира Гройсмана з проханням розглянути можливість звільнення Віталія Кличка з посади КМДА, але отримав відмову. Тепер уряд Олексія Гончарука зробив те, що не захотів попередній. І пояснив це існуванням різних корупційних схем, від яких слід позбавлятися. «Я би із задоволенням звільнив не його (Кличка), а пана Столара (Вадим Столар — соратник Віталія Кличка, колишній „регіонал“, забудовник, якого називають „сірим кардиналом“ Києва), наприклад. Але формальної посади у цієї людини немає. Тому це зробити було неможливо… У Києві не припинилася корупційна практика, і досі існують групи впливу, які насправді надто сильно впливають на діяльність Адміністрації», — каже Гончарук, пояснюючи рішення уряду несамостійністю Віталія Кличка в ухваленні рішень.

Одразу після цього Віталій Кличко зібрав термінову пресконференцію, на якій спростував звинувачення. Мовляв, ніяких стосунків зі Столаром він не має. «Я знайомий з багатьма бізнесменами, зі всіма політиками… Чутки про те, що рішення, які стосуються КМДА приймаються десь, є лише чутками», — заявив він. «Уряд зробив крок до того, щоб у столиці було введено двовладдя. А по суті — пряме президентське правління», — додав очільник столиці. Він переконаний, що Київ є першою ластівкою в установленні такого правління.

На захист градоначальника стала партія «Європейська солідарність». Рішення Кабміну про звільнення Кличка з посади голови КМДА є грубим порушення права киян на місцеве самоврядування і ревізією курсу на децентралізацію, ідеться у заяві партії Порошенка. Партійці вважають, що таким чином президент намагається сконцентрувати владу в одних руках. Опоненти Офісу президента закидають владі відсутність правових підстав у відстороненні Кличка з посади глави КМДА.


Двовладдя терміном у 10 років

Конфлікт між столичним градоначальником і поки що главою КМДА Віталієм Кличком із президентською гілкою влади не є чимось новим для Києва. У 1999 році тодішній глава КМДА Олександр Омельченко виграв мерські вибори з результатом 76 %, випередивши Григорія Суркіса, який набрав 16 %. Того ж року був ухвалений Закон «Про столицю місто-герой Київ», який поставив багато запитань. Річ у тім, що редакція документу, за який проголосував парламент, і документ, який підписав спікер парламенту Олександр Ткаченко, суттєво різнилися між собою. Тодішній міністр юстиції Олександр Лавринович звертав увагу, що у статтю 13 хтось перед направленням президенту дописав кілька слів: «Повноваження Київського міського голови визначаються Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні та цим законом“. 10 років тому ходили чутки, що саме Олександр Омельченко „допоміг“ закону залишитися у вигідній для себе редакції. Так чи інакше, закон про столицю тоді підписав президент Леонід Кучма, та це автоматично не убезпечило Омельченка від спроб звільнення.

Одна зі спроб звільнити главу КМДА Омельченка відбулася у 2002 році, коли він пішов у відпустку на час виборчої кампанії. Але він зумів змінити думку президента буквально за кілька днів. „Кучма був десь у Тюмені з візитом, де підписав указ про звільнення глави КМДА Олександра Омельченка… Та коли президент повернувся, до аеропорту прибув міський голова Омельченко. Образно кажучи, ледь не пантофлі йому цілував. Що потім трапилося? Кучма взяв і скасував свій указ“, — згадує відомий журналіст Дмитро Понамарчук, який в ті часи навіть судився з Олександром Омельченком. Ще одна спроба усунути Омельченка з посади глави КМДА була у 2003 році. Тоді Кучма дав йому зрозуміти, що доведеться звільнити посаду через граничний термін перебування на держслужбі — 65 років. Але Омельченко парирував, казав, що ця норма закону про держслужбу на нього не поширюється.

У 2003 році Конституційний суд у висновку щодо зокрема ст. 118 Конституції (в якій ідеться про те, що голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади президентом за поданням Кабміну) визначив, що президент зобов’язаний призначати головою КМДА обраного мера. „КМДА має очолювати лише особа, обрана Київським міським головою, яка президентом України призначається головою КМДА. Як голова КМДА Київський міський голова з питань здійснення виконавчої влади є відповідальним перед президентом України і Кабміном, підзвітним і підконтрольним Кабміну“, ідеться у рішенні Конституційного суду від 25 грудня 2003 року.

Схожі неоднозначні призначення були в часи президентства Віктора Януковича. У 2010 році глава держави призначив главою КМДА не міського голову Леоніда Черновецького, якого фактично відсторонив від управління містом, а „регіонала“ Олександра Попова. Певною мірою ця ситуація була вимушена, бо Леонід Черновецький фізично не з’являвся на роботі, і в Януковича були всі підстави подібного призначення. Тому ту ситуацію неможна називати повністю дзеркальною до нинішньої. До того ж у 2010 році тодішня парламентська „регіональна“ більшість, яку контролював президент Янукович, домоглася змін до закону про столицю, які дозволяли президенту призначати голову КМДА не мера. Наприклад, цим керувався в. о. президента Олександр Турчинов, коли в березні 2014 року призначав главою КМДА Володимира Бондаренка.

Щодо Олександра Попова, то його керування припало на період, коли у столиці близько трьох років не було міського голови, тобто був вакуум у столичній владі. Незважаючи на це, призначення Попова різко критикувала „помаранчева“ опозиція, наполягаючи на першочерговості виборів міського голови. До слова, сам Олександр Попов нині критикує рішення нинішнього президента Володимира Зеленського щодо намагання розділити посади глави КМДА і міського голови, про що він заявив в інтерв’ю „Главкому“. „Сьогодні я не бачу необхідності розділяти посади міського голови і голови КМДА“, хоча стверджує, що і тоді були, і нині рішення глави держави є законними, адже глава держави має право призначати і звільняти глав облдержадміністрацій.

„У мене є колізія…“ (с) Кому належатиме влада у Києві після усунення Кличка

Крилата фраза колись Сумського міського голови Геннадія Мінаєва як ніколи точно відображає те, що нині відбувається зі столичною владою. Різночитання законів і їхня недосконалість спонукають до створення конфлікту між президентською і місцевою гілками влади.

В Офісі президента закликають Віталія Кличка добровільно скласти із себе повноваження глави КМДА, посилаючись на Конституцію і Закон «Про місцеві державні адміністрації». Так, відповідно до ст. 118 Основного закону, голову місцевої держадміністрації призначає та звільняє з посади президент України за поданням Кабміну. Водночас ч. 2 ст. 8 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачає, що президент призначає на посаду голів місцевих держадміністрацій на строк повноважень президента. Окрім того, після обрання нового президента глави держадміністрації продовжують працювати до призначень своїх наступників.

В Офісі президента воліють не помічати роз’яснення Конституційного суду від 2003 року, який у висновку щодо ст. 118 Конституції визначив, що президент зобов’язаний призначати головою КМДА обраного мера. Та через те, що цього, вочевидь, недостатньо, народні депутати України 8-го кликання від різних фракцій звернулися до Конституційного Суду із поданням щодо надання офіційного тлумачення Основного Закону України у частині здійснення місцевого самоврядування та державної влади у столиці. «Призначення виключно київського міського голову на посаду голови КМДА президентом України не є суміщенням посад, а є формою виконання київським міським головою „ex officio“ своїх повноважень, передбачених Конституцією та законами України», — йдеться у конституційному поданні.

То хто ж виконуватиме функції глави КМДА, якщо президент Зеленський довершить те, з чого почав Кабмін, і звільнить Кличка? «На те і перший заступник голови (КМДА), щоб виконував його обов’язки в разі відсутності керівника. Але можуть бути різні ситуації», — каже в розмові із «Главкомом» заступник глави КМДА Валентин Мондриївський. І справді, ситуації можуть бути різні, адже українські закони чітко не виписують варіанти, за яких функції звільненого глави КМДА виконує конкретна посадова особа. Президент замість звільненого глави КМДА може призначити на цю ж посаду будь-яку людину, того ж Олександра Ткаченка, про що давно точаться розмови. Та й сам колишній очільник телеканалу «1+1» уже не заперечує, що може стати главою КМДА. Питанням залишається те, кому ж підпорядковуватиметься вертикаль КМДА у подальшому. Є два різні закони, які передбачають абсолютно різну підпорядкованість і варіанти призначень. Так, ст. 16 закону про столицю каже про те, що «перший заступник та заступники голови КМДА, повноваження яких стосуються сфери виконавчої влади, призначаються на посади та звільняються з посад Київським міським головою за погодженням відповідно з президентом та Кабміном. Призначення та звільнення з посад заступників голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Київський міський голова погоджує з Київською міською радою».


Президент замість звільненого глави КМДА може призначити на цю ж посаду будь-яку людину, того ж Олександра Ткаченка, про що давно точаться розмови.

Натомість Закон «Про місцеві держадміністрації» каже про те, що перший заступник голови обласної держадміністрації призначається на посаду головою облдержадміністрації за згодою прем’єрміністра України. Заступники голови облдержадміністрації призначаються на посаду головою обласної держадміністрації за погодженням з відповідним віцепрем’єрміністром України.

Валентин Мондриївський небагатослівний, воліє поки не відповідати на запитання, кому він підпорядковуватиметься в разі, якщо президент підпише наказ про звільнення Кличка. «Керівником є голова КМДА, якому я підпорядковуюся… Рішення уряду не є остаточним у припиненні повноважень голови КМДА», — каже він, закликаючи керуватися законами і роз’ясненням Конституційного суду. «Є призначений глава КМДА, затверджена структура КМДА, є заступник. Є закон про столицю, є роз’яснення Конституційного суду про те, де хто має працювати (йдеться про роз’яснення КС від 2003 року щодо ст. ст. 118, 133 і 140 Конституції, які стосуються зокрема того, що президент зобов’язаний призначати головою КМДА обраного мера). Є Конституція, яку треба виконувати, нащо моделювати ситуації?», — каже Мондриївський.


Джерело: glavcom.ua

Дивіться також


вгору