Розмістити подію →
Сьогодні 8 липня 2020 року
Мій дім Україна
Інформаційний портал про суспільні та культурні події в Україні

Що визначатиме рівень зарплат українців у 2020 році

 
Що визначатиме рівень зарплат українців у 2020 році

Україна увійшла у 2020 рік. В підсумку попереднього року низка рекордів, пов’язаних із валютним ринком. Гривня пройшла шлях найдовшого періоду зміцнення у своїй історії, що за версією інформаційного агентства Bloomberg є валютою з найкращою динамікою у 2019-му році.

Це помітна подія з огляду на те, у якому становищі перебувала українська економіка ще кілька років тому.

Зміцнення гривні також дозволило досягти істотних показників внутрішнього попиту внаслідок зростання зарплат: у серпні середня зарплата по економіці в доларовому еквіваленті вперше перевищила показники цього місяця у 2013 та 2008 року. Відтоді гривня ще ревальвувала, а виражена у доларах зарплата зросла ще більше.

Відтак з початком 2020 року мінімальна заробітна плата в Україні випередила аналогічні показники в РФ та Білорусі.

Мінімальна зарплата в Україні

З 1 січня 2020 року мінімальна заробітна плата зросла на 550 грн. і досягла рівня 4 723 грн. За багато років мінімальна заробітна плата в Україні вперше випередила аналогічні показники країн ближнього зарубіжжя. Так, з 1 січня мінімальна заробітна плата в Україні зросла до 199 доларів США в еквіваленті за курсом на початок 2020 року, що перевищило показники Росії та Білорусі, зазначає Сергій Ніколайчук, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства в Україні.

Існує декілька факторів, що протягом останніх років обумовили скорочення з випередженням того відставання, яке фактично з’явилося внаслідок фінансово-економічної кризи 2008 року, поглибившись через кризу 2014–15 років.

Передусім, варто зазначити, що українська економіка з 2016 року демонструє стійкі темпи зростання ВВП, поступово пришвидшуючи їх динаміку. Нагадаємо, реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) в третьому кварталі 2019 році у порівнянні з попереднім кварталом (з урахуванням сезонного фактора) збільшився на 0,6 %, а у порівнянні з третім кварталом 2018 року — на 4,1 %. Відтак, другий квартал поспіль Україна — серед лідерів у Європі за темпами економічного зростання.

Наступним фактором є ринок праці, який додатково підігрівається процесами міграції. Процеси міграції стимулюють навіть вищі темпи зростання реальних зарплат у порівняні з темпами зростання продуктивності.

Водночас, суттєві надходження від трудових мігрантів зумовлюють вищі темпи зростання національного доходу порівнюючи з показником валового внутрішнього продукту. Це також обумовлює тиск на зарплати.


Окрім цього, підвищення соцстандартів з 2016 року відбувається дещо вищими темпами порівнюючи зі зростанням економіки, що є адекватним процесом на тлі істотного просідання доходів найбільш вразливих верств населення протягом кризи 2014–15 років, запровадження ринкових засад тарифікації послуг на ринку ЖКГ й прагнення влади знизити диференціацію доходів населення.

У підсумку, варто зазначити, надалі всі перераховані вище фактори (зростання продуктивності праці, процеси міграції й політика диференціації доходів) та їх взаємодія, визначатимуть динаміку соціальних стандартів.

Ключовим фактором все ж у цьому процесі буде підвищення ефективності економіки та зростання продуктивності праці, що буде зумовлювати як підвищення заробітних плат по економіці загалом, так і її мінімального рівня.

Драйвери подальшого економічного росту

У третьому кварталі 2019 року ВВП продовжив зростати достатньо високими темпами — на 4,1 % у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року. Компоненти за видами економічної діяльності, які продемонстрували найкращі результати, були будівництво, сектор агровиробництва та торгівля.

Безперечним лідером 2019 року є будівництво, яке зростає вже третій квартал поспіль темпами вище 20 %. Ключові чинники — активна модернізація виробництва насамперед промисловими підприємствами та оновлення та спорудження транспортної та енергетичної інфраструктури.

Паралельно зі зростанням будівництва відбувається активізація операцій з нерухомим майном, що у свою чергу пояснюється пожвавленням ринку комерційної та житлової нерухомості. Водночас, за внеском в економічне зростання будівництво перевищили 2 галузі, що мають значно вищу питому вагу у ВВП — сільське господарство та торгівля.

Якщо для першої такий результат був наслідком нового рекордного збору врожаю зернових, то високі показники торгівлі визначалися нарощенням подальшим нарощуванням споживчого попиту на тлі значних темпів зростання заробітних плат і суттєвого покращення споживчих настроїв населення.

За даними Держстату України, високі та стійкі темпи зростання демонструє сектор інформаційних технологій (ІТ). У підсумку, питома вага цього виду діяльності у ВВП зросла до 4,0 % у третьому кварталі 2019 року (у порівнянні з 3,2 % у третьому кварталі 2013 року). Іншим видом послуг, валова додана вартість якого активно зростає останніми роками, є фінансове посередництво. Однак тут темпи зростання є дуже волатильними й істотно уповільнюються у порівняні з попередніми кварталами, що не завадило відповідному виду економічної активності залишитися у ТОПі.

В підсумку зазначимо, що досягнення на валютному ринку є гарним приводом потішитися за Україну. Але у тому випадку, якби досягнення були результатом стійких, фундаментальних змін в економіці країни. Адже, наразі ключова причина досягнень на валютному ринку перебуває у фінансовій, а не в економічній площині. У 2019 році Україна фіксувала також ще один рекорд — приплив іноземних інвестицій в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Це нагадує про хиткість досягнень на валютному ринку, які потрібно закріпляти фундаментальними чинниками підвищення ефективності економіки та зростання продуктивності праці. Нагадаємо, Bloomberg у статті World-Beating Currency Gives Ukraine a Budget Headache окреслює проблематику виконання бюджету 2019 року на тлі суттєвої ревальвації гривні.

Джерело: ua.news

Дивіться також


вгору