Розмістити подію →
Сьогодні 5 липня 2020 року
Мій дім Україна
Інформаційний портал про суспільні та культурні події в Україні

 Всесвітній рух «копвотч» дійшов до України

 
Всесвітній рух «копвотч» дійшов до України

Недовіра до дій правоохоронців та бажання привчити людей відстоювати свої права запустили новий для України рух під назвою «копвотч» («copwatch» з англ. — нагляд за «копами»).

В Україну рух прийшов із США. Там він став популярним іще в дев’яності роки минулого століття. Одну зі своїх найуспішніших кампаній американські копвотчери розгорнули 2009-го року, коли один з поліцейських патрулів Окленду, штат Каліфорнія, зупинив компанію гамірних молодиків, у тому числі й 22-річного м’ясника Оскара Ґранта. Хлопця кинули на землю долілиць, а коли той намагався чинити опір, один з поліцейських пальнув йому в спину з пістолета, смертельно поранивши. В суді «коп» дотримувався версії, що переплутав пістолет із газовим балончиком. Утім, брехливість його слів довів відеоролик, знятий «копвотчером» на мобільний телефон. Після появи ролику в інтернеті, містом прокотилася хвиля протестів, а копа-вбивцю засудили до десяти років ув’язнення.

Українським послідовникам руху до американських масштабів іще далеко, але перші здобутки вже є. «Було це на Майдані Незалежності в Києві, — переповідає копвотчер Євген Крапивін, — міліціонери зупинили чоловіка з алкоголем. В принципі — це правильно, але вони не дотримались процедури і почали щось від нього вимагати. Людина потягнулася за гаманцем і почала діставати гроші. Тут правоохоронці помітили нашу камеру і відмовилися брати купюри. Але один із людей у формі смикнув чоловіка за руку і повів його в перехід. Ми рушили за ними. Там зняли, як правоохоронці знову гроші вимагали, але на камеру брати не хотіли. Ми все стояли і знімали. Врешті, їм набридло чекати, і вони людину відпустили».

Організатори руху пояснюють — вони не провокатори, і діють під гаслом «Я тут, щоб спостерігати. Я не збираюся втручатись». Іноді годинами ходять містом, але нічого цікавого не знаходять. Вже розробили й власний кодекс поведінки: при собі треба мати паспорт, бути тверезими, «полювати» групами по 3–5 людей і не ходити за міліціонерами більше 10 хвилин, якщо ті нічого не порушують. Знімати можна тільки тоді, коли стражі порядку поводяться підозріло. Витягати камеру радять, коли міліціонер просить когось показати документи, заходить в магазин, кафе, бар, ресторан, курить, розмовляє по мобільному телефону чи викликає підозру, що перебуває при виконанні обов’язків у нетверезому стані.

Нині копвотчери діють лише у Києві. Новачкам читають тренінги про те, як правильно поводитися з правоохоронцями, а теоретичні знання пропонують одразу закріпити на практиці. Самі ж засновники руху взаємодії з міліцією навчилися у старших колег з Асоціації українських моніторів з дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (Асоціація УМДПЛ). Це правозахисники, які вже багато років займаються масштабним моніторингом діяльності міліції в усіх регіонах України.

Нових активістів у контролі за стражами порядку експертна організація підтримує. Утім, чи на довго їм вистачить снаги, прогнозувати не береться. «Поки що ці молоді люди лише скопіювали вже відомий бренд, і вчаться робити так, як це роблять пересічні американці», — каже голова асоціації Олег Мартиненко. Він наголошує, що копвотчери — типові фрілансери з досить нестійкими інтересами. Сьогодні вони розгортають кампанію, а завтра можуть знайти інше хобі. Та поки молоді люди горять цією справою — діють вкрай активно, їх флеш-моби і раптові виїзди приносять результати. «Така форма нагляду за міліцією приваблює молодь, оскільки дає необхідне відчуття екстриму і в той же час є безпечною, оскільки „споглядачі“ не роблять нічого протизаконного», — підсумовує правозахисник.

Юрист Інституту медіа-права Ігор Розкладай пояснює, що згідно з Цивільним кодексом, людину можна знімати тільки після її згоди. Якщо зйомка ведеться на зборах, конференціях, мітингах та в інших публічних місцях, згода є «автоматичною». Тобто, головне, щоб міліціонер не був проти включеної камери, а зйомка велась не приховано. У цьому й проблема. Часто міліціонери агресивно реагують на камеру і не дозволяють себе знімати взагалі. Однак під час виконання службових обов´язків міліціонери не можуть посилатися на «право на приватність», яке поширюється на пересічних громадян, каже юрист. Тут Розкладай радить звернути увагу на те, чи є в діях копвотчерів суспільний інтерес. «Якщо відео показуватиме аморальну або протиправну поведінку міліціонерів, у нагоді стане закон про інформацію. Він дозволяє поширювати інформацію з обмеженим доступом — до якої належить будь-яка інформація про фізичну особу, — якщо право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення», — уточнює Ігор Розкладай.

Копвотчери пригадують, як після однієї зі зйомок на Центральному вокзалі Києва до них підійшов міліціонер і попросив: «Не викладайте це відео в свої інтернети. Не ламайте людям долі!» Євген Крапивін з друзями пообіцяв — щойно міліція перестане порушувати закон, вони одразу перестануть знімати. Трапиться це, вочевидь, не скоро. За останніми даними центру Разумкова, нині лише 20 процентів українців вважають міліцію гарантом безпеки, натомість понад 30 процентів називають її фактором небезпеки. Перший етап копвотчерської кампанії триватиме до середини травня. Потім хлопці збираються проаналізувати здобутки і поширити рух на всю Україну.

Джерело: www.dw.de

Дивіться також


вгору