Розмістити подію →
Сьогодні 23 вересня 2018 року
Мій дім Україна
Інформаційний портал про суспільні та культурні події в Україні

«Правила — більше, ніж текст на папері». Чому ЄС вирішив покарати Угорщину

14 вересня 2018
«Правила — більше, ніж текст на папері». Чому ЄС вирішив покарати Угорщину

У середу, 12 вересня, Європейський парламент вперше у своїй історії дав старт запровадженню дисциплінарних санкцій проти одного з 28 членів ЄС — можливе покарання чекає на Угорщину.

Тепер країна може втратити право голосу в Раді ЄС через серйозні порушення демократичних цінностей, які в Євросоюзі вважають базовими. Серед них — рівність і верховенство закону, незалежність судів, свобода вираження думок, боротьба з корупцією, захист прав людини та прав меншин зокрема.

НВ пояснює, які кроки Будапешта призвели до безпрецедентних дій з боку Європарламенту і який механізм санкцій може бути задіяний.

Що сталося

Своїм результативним голосуванням 12 вересня Європарламент фактично закликав Раду ЄС вжити заходів проти Угорщини, «щоб запобігти системним загрозам основоположним цінностям Евросоюзу».

За відповідну резолюцію Європарламенту, яка вимагала підтримки з боку щонайменше двох третин депутатів, проголосували 448 осіб (197 проти, ще 48 утрималися).

Голосуванню передували дебати в Європарламенті щодо ситуації в Угорщині 11 вересня, у ході яких узагальнюючий звіт про неприйнятні дії Будапешта представила спецдоповідач Європарламенту Джудіт Сарджентіні.

«Факти не брешуть. Я не можу зробити жоден інший висновок, окрім того, що існує ризик серйозного і систематичного порушення європейських цінностей, які ми всі поділяємо, — сказала вона. — Прийшов час зробити вибір: або дозволити одному з урядів порушувати правила союзу без наслідків або ж дати зрозуміти, що ці правила — більше, ніж просто написаний на папері текст», — підкреслила Сарджентіні.

Як показали підсумки голосування, з її позицією погодилися більшість євродепутатів.

Тепер Рада Євросоюзу повиннна буде почати власне розслідування щодо Будапешта, у результаті якого Угорщина може залишитися без права голосу в цьому органі. Чи застосовувати таку міру, буде вирішувати безпосередньо Рада ЄС — один з двох законодавчих органів Європейського союзу (разом з Європарламентом).

Санкції проти Угорщини можуть бути введені відповідно до положень статті 7 Лісабонського договору — основоположного документа ЄС, який вважається його Конституцією. Це буде перша спроба застосувати цю статтю в рамках Євросоюзу.


За які ініціативи Угорщину звинувачують у порушеннях

Після багаторазових попереджень Будапешту, які звучали з Брюсселя протягом останнього року, Європарламент прийшов до висновку, що влада Угорщини неодноразово порушила кілька ключових документів ЄС. Серед них — Хартія фундаментальних прав Європейського союзу, а також стаття 2 Договору про Європейський Союз.

Йдеться про ігнорування Будапештом таких цінностей, як повага до людської гідності, свободи, демократії, рівності, до верховенства закону та дотримання прав людини.

«Угорський уряд ефективно змусив мовчати незалежні ЗМІ, посадив вчених на повідок, намагаючись позбавити майбутні покоління навичок критичного мислення. Уряд замінив незалежних суддів тими, хто має близькі зв’язки з режимом. Він зробив неможливим для неурядових організацій надання необхідних послуг, наприклад, бездомним людям, мігрантам та біженцям», — узагальнила Сарджентіні.

Найбільші дискусії в останні роки викликали кілька законодавчих нововведень, прийнятих владою Угорщини.

Політика проти мігрантів та пакет законів Стоп Сорос

8 квітня 2018 року в Угорщині пройшли парламентські вибори, у ході яких правляча партія Фідес — Угорський громадянський союз не тільки здобула перемогу, а й отримала конституційну більшість у парламенті країни. 55-річний лідер партії Віктор Орбан втретє поспіль (і в четвертий раз за свою кар’єру) очолив угорський уряд, отримавши повну свободу дій з урахуванням парламентської підтримки.

Він не забарився виконати одну з головних передвиборних обіцянок партії — прийняти пакет законів Стоп Сорос, спрямований на боротьбу з мігрантами та громадськими організаціями, які їх підтримують. 20 червня угорський парламент проголосував за цей пакет законопроектів, хоча структури ООН, ЄС і Ради Європи, а також правозахисні організації (Amnesty International) неодноразово закликали Будапешт відкликати його.

Відповідно до одного зі схвалених законів, в Угорщині введено кримінальне покарання (тюремне ув’язнення на термін до одного року) для тих, хто «фінансує міграцію або займається її організацією на регулярній основі». Таким чином, країна поставила поза законом різні види допомоги біженцям — інформування мігрантів про їхні права, допомога у подачі документів, адвокатська підтримка в судах і т. ін.

Крім того, Угорщина фактично відмовилася приймати мігрантів у принципі, оскільки один із законів позбавляє права просити притулок тих біженців, які потрапили на територію країни з безпечних держав. При цьому Угорщина не межує з країнами, звідки мігранти тікають до Європи.

Пакет законів отримав свою назву за іменем американського інвестора та філантропа Джорджа Сороса, який народився в Угорщині. Влада назвала його благодійний фонд головним провідником допомоги біженцям в країні, провівши масштабну інформаційну кампанію проти Сороса.


Обмеження свободи ЗМІ

Ще наприкінці 2010 року, незабаром після того, як Орбан знову став прем’єром після восьмирічної перерви, Угорщина прийняла вкрай спірний закон про ЗМІ. Він дозволив державі жорстко контролювати не тільки громадські, а й приватні теле- і радіостанції, газети та інтернет-портали.

Зокрема, комісія з нагляду над засобами масової інформації отримала право накладати штрафи в розмірі до 200 мільйонів форинтів (730 тис. євро) на ЗМІ за ймовірно незбалансоване висвітлення подій та порушення нечітких приписів комісії.

Закон викликав шквал критики в ЄС, однак лише в травні 2012-го парламент Угорщини вніс пом’якшувальні поправки в цей документ. Вони стосувалися захисту джерел інформації і пом’якшували умови, за яких журналісти зобов’язані розкривати ці джерела.

У той же час Рада Європи визнала зміни закону недостатніми, оскільки права комісії у справах ЗМІ, яка володіє широкими контрольними функціями, залишилися незмінними.

Тиск на судову систему

Отримавши владу в 2010 році, Орбан домігся обмеження повноважень Конституційного суду — наприклад, цей орган був позбавлений права розглядати справи, пов’язані з державним бюджетом. Вже після цього влада схвалила кілька екстравагантних способів наповнення держбюджету: зокрема, були націоналізовані приватні пенсійні фонди.

На цьому втручання угорського уряду в судову систему не завершилося. «Головного суддю Верховного суду було усунено, багатьох суддів відсторонено від посад і відправлено на пенсію, а Конституційний суд „укомплектували“ призначенцями від правлячої партії, — нагадує агентство Bloomberg. — Орбан у той час стверджував, що подібні зміни необхідні для відновлення довіри людей до системі правосуддя».

Заходи проти іноземних вузів

У квітні 2017 року парламент Угорщини затвердив зміни до закону про вищу освіту. Вони передбачають посилення правил для реєстрації іноземних вузів. Нововведення також ускладнюють для таких вузів процедуру отримання дозволу для того, щоб надавати освітні послуги на території Угорщини.

Така норма йде врозріз із законами ЄС, згідно з якими університети можуть безперешкодно функціонувати в будь-якій країні Євросоюзу. Через це Єврокомісія почала процес проти Угорщини в суді ЄС.

Реакція Будапешта

У ході дебатів з угорського питання, які відбулися в Європарламенті 11 вересня, Віктор Орбан назвав можливі дисциплінарні санкції проти його країни «образою».

За словами угорського прем’єра, свобода, демократія і незалежність — питання честі для країни, а звіт спецдоповідача Європарламенту — «образа для Угорщини та угорської нації». Орбан також нарахував у доповіді 37 фактичних помилок. Політик наполягає, що його держава має власне бачення способів управління країною, ніж інші члени ЄС, однак це і є «різноманітність Європи».

«Ви збираєтеся звинуватити Угорщину, яка була членом християнських націй тисячу років. Ви збираєтеся засудити Угорщину, яка зробила великий внесок в історію Європи важкою працею і проливала кров, коли це було потрібно. Ви збираєтеся засудити Угорщину, яка повстала зі зброєю проти найбільшої армії у світі — радянської — і проливала кров за свободу і демократію, — а коли прийшов час, відкрила свої кордони для друзів з боку східного кордону Німеччини», — заявив Орбан у своїй промові в Європарламенті.

Уже після того, як євродепутати схвалили введення штрафних процедур проти Угорщини, це рішення прокоментував також голова угорського МЗС Петер Сійярто.

Сийярто назвав назвав рішення Європарламенту «дрібною помстою проіммігрантськи налаштованих політиків», які мають більшість у цьому органі. Звинувачення в обмеженні громадських організацій і тиску на суди міністр назвав брехливими та анонсував юридичні заходи з протидії рішенням Європарламенту.

Міністр також підкреслив, що голосування жодним чином не вплине на угорську політику щодо мігрантів, і що угорський народ довів: «міграція ЄС не потрібна, і вона може бути припинена».

Петер Сійярто
Петер Сійярто

Джерело: nv.ua

Дивіться також


вгору