Білик Ірина Миколаївна

Дата народження: 6 квітня 1970 року
Знак зодіаку: Овен

З чотирьох років Ірина Білик почала співати, з п’яти років займалася танцями та класичним балетом. Пісенну кар’єру розпочала з шести років в дитячому пісенному ансамблі «Сонечко», який активно гастролював по всьому СРСР, брав участь в дитячих та музичних теле- і радіопрограмах.

Нишком від батьків, із семи років почала відвідувати музичну студію, займалась на сусідському фортепіано. У той же час вчилась у театральній студії: оцінюючи її роботу на сцені, фахівці пророчили маленькій Ірині Білик велике театральне майбутнє. У десять років Ірина написала свою першу пісню.

Закінчивши музичну школу, вісімнадцятирічна Ірина Білик почала викладати музику для дітей, мала свій постійний клас.

У 1989 році Ірина Білик стає студенткою Київського державного музичного училища ім. Глієра, спеціалізація — естрадний вокал.

З 1988 року Ірина Білик починає працювати над власним репертуаром і вже в 1989 році бере участь у фестивалі «Червона Рута». Участь у «Червоній Руті» 1989 року була першою і останньою участю Ірини Білик в конкурсних акціях як учасника.

У лютому 1990 року на фестивалі «Весняні надії» у Вінниці відбулося знайомство Ірини Білик з музикантами гурту «Аякс» — Юрієм Нікітіним, Георгієм Учайкіним та Жаном Болотовим. А вже в липні вони створюють гурт під назвою «Цей дощ надовго».

З 1991 року Ірина Білик і «Цей дощ надовго» розпочинають співпрацю з творчим професійним агентством «Ростислав Шоу».

У 1992 році Ірина знімає своє перше професійне відео на пісню «Лише твоя». У цьому ж році вона бере участь та стає лауреатом міжнародного фестивалю «Пісенний Вернісаж. Нова українська хвиля».

У грудні 1993 року група «Цей дощ надовго» перетворюється у менеджмент Ірини Білик та засновує продюсерське агентство «Нова». У 1994 році Ірина Білик починає активно гастролювати по Україні. Наприкінці 1994 року Ірина дебютує як ведуча телевізійного новорічного шоу «Ніч Новорічна» (УТ-1).

Навесні 1995 року Інформаційна служба США (посольство США в Україні) відповідно до статистичних досліджень запросила Ірину Білик, як найпопулярнішу співачку країни, для участі у програмі відвідин президентом США Білом Клінтоном Києва.

Восени 1995 року Ірина Білик вирушає у перший в історії української популярної музики концертний тур «Нова», в рамках якого і відбулося перше велике сольне шоу Ірини Білик У Національному палаці «Україна» (3 600 глядачів).

У 1996 році Ірина Білик бере участь у фестивалі «Таврійські Ігри», де стає володарем почесної нагороди у галузі сучасної української музики та масових видовищ «Золота Жар-Птиця» у номінаціях «Співачка року» та «Пісня року» (пісня «Так просто»).

З 2 квітня по 15 травня 1997 року Ірина Білик вирушає у найграндіозніший концертний тур в історії українського шоу-бізнесу — всеукраїнський концертний тур «Так просто».

Навесні 2003 року Ірина почала записувати новий альбом та оголосила про початок всеукраїнського туру на підтримку нового альбому «Білик. Країна». Усі концерти пройшли при повному аншлазі. З невідомих причин київського концерту не було.

Уже потім стало відомо про те, що Ірина розпочала роботу над новим альбомом російською мовою та перенесла концерт на 25 серпня 2003 року, який, на жаль, не відбувся. Новий альбом «Білик. Країна» з’явився у всіх музичних магазинах Києва 21 червня 2003 року. У той же день відбулася презентація альбому.

7 червня 2004 року вийшов російський альбом «Любовь. Яд». Навесні 2005 року Ірина відправилася у всеукраїнський тур з новим альбомом. У травні 2005 року Ірина Білик виступає на молодіжному фестивалі «Таврійські ігри». 14 серпня 2008 До Дня Незалежності України Президент України присвоїв Ірині Білик звання народної артистки України.

2010 року Ірина Білик заспівала в дуеті з давньою подругою Ольгою Горбачовою (прем’єра нового дуету відбулася на церемонії Viva-2010). Найкрасивіші люди України у Національному палаці Україна). Влітку зявилася пісня «Две родных души» — дует із Сергієм Звєрєвим. Восени обидві зірки взяли участь в українському телешоу Зірка+Зірка, активно поширюючи чутки про свій роман.