Сьогодні 21 листопада 2018 року
Мій дім Україна
Інформаційний портал про суспільні та культурні події в Україні
 
Бердник Олесь (Олександр) Павлович

Бердник Олесь (Олександр) Павлович

Дата народження: 27 листопада 1925 року
Дата смерті: 18 березня 2003 року
Знак зодіаку: Стрілець
Місце народження: село Вавилове, Снігурівського району Херсонської (нині Миколаївської) області

Через засніжені шляхи батько Олеся Павловича дістався сільради, що знаходилась в сусідньому селі, лише через місяць після його народження.

Секретар сільради в свою чергу припустився одразу двох помилок — записав поточну дату, як дату народження, і написав рік, котрий лише мав наступити, що призвело до існуючої дотепер плутанини з датою народження письменника, але допомогло йому врятуватись від відправлення до Німеччини в роки окупації.

У 1930 році родина переїхала до Києва. Павло Трохимович Бердник вступив на перший курс робітфаку Київського фізико-хімічно-математичного інституту і працював на заводі імені Артема.

1933 року родина Бердників повернулася в село Кийлів, пережила страшний Голодомор і чудом вижила завдяки голові родини — Павлу Трохимовичу Берднику. Його взяли на роботу в один із колгоспів для ремонту техніки й видали продукти, які врятували від голодної смерті його дружину й дітей. Але страшна смерть від голоду не оминула родину: на Херсонщині помер Бердник Василь Олександрович.

У 1941 році, з початком війни, коли село визволили від фашистських загарбників, Олександр Бердник добровольцем пішов у діючу армію, в 1944 році потрапив на фронт. Після війни закінчив театральну студію імені Франка. Сестра Ольга закінчила Київський геологорозвідувальний технікум.

Родина Бердників була дуже дружна і любляча. Сестра Ольга і брат Олександр дружили все життя, допомагали одне одному. Шанували своїх батьків, слухались їх у всьому. 1949 року родину спіткало велике горе — Олександр Бердник був несправедливо заарештований, а потім засуджений за звинуваченням в «антирадянській агітації». Батьки й сестра робили все можливе, щоб полегшити долю свого сина і брата: весь час відсилали заяви й скарги в Прокуратуру УРСР і СРСР, Президію Верховної Ради СРСР, часто писали ув’язненому листи, старалися вислати якомога більше посилок. У листах рідні висловлювали засудженому всю свою любов до нього, вселяли надію на близьку зустріч. У кожному листі рідні просили Бога зберегти сина і брата й дати йому волю.

Бердник Олесь (Олександр) Павлович

Перебуваючи у виправних таборах, Олександр Бердник зустрів дуже багато прекрасних, талановитих людей, так само несправедливо засуджених.

1955 року на підставі скарги батьків Верховний Суд УРСР звільнив Олександра Бердника. Він повернувся в рідне село Кийлів, де його зустріла щаслива родина.

Незабаром почалася літературна творчість Олександра Павловича Бердника. Вже 1956 року була надрукована перша книжка письменника «Поза часом і простором», яка була написана в таборах. Чимало творів письменника в той час друкувалося в газетах і журналах. Деякі з них друкувалися під псевдонімом — Григорій Волосожар. Всі подальші книжки письменник опублікував під псевдонімом Олесь Бердник.

Із 1956 по 1971 роки було видано 16 прекрасних, захоплюючих книжок, серед яких — «Шляхи титанів», «Стріла Часу», «Серце Всесвіту», «Марсіанські "зайці"», «Сини Світовида», «Діти Безмежжя», «Хто ти?», «Зоряний Корсар». Книжки письменника мали великий успіх у читачів. Особливо захоплювалися творами Олеся Бердника школярі.

Бердник Олесь (Олександр) Павлович

Олесь Бердник був також прекрасним художником і фотографом. Його ранні малюнки збереглися ще з часів першого ув’язнення. Листуючись зі своїми рідними, він часто відсилав малюнки: портрет матері, автопортрет, малюнки, які символізували надію на довгоочікувану зустріч із родиною. Після повернення з ув’язнення письменник намалював багато картин.

Бердник Олесь (Олександр) Павлович

1970-ті роки минулого століття виявилися напрочуд сприятливими для розвитку творчих можливостей письменника, але дуже важкими. Вже в кінці 1960-х років почалося цькування в пресі, з’являються негативні рецензії на твори Бердника, його звинувачують в ідеалізмі, антинауковості. В 1971 році надруковано твір «Зоряний Корсар», який став вершиною літературної творчості письменника.

Преса розпочала проти письменника погромну кампанію, звинувачуючи його в антирадянських поглядах. У 1973 році Олеся Бердника виключили зі Спілки письменників України. Його книжки почали вилучати з бібліотек. Олесь Бердник залишився з сім’єю без жодних засобів до існування. Пізніше йому вдалося влаштуватися на роботу в майстерню при Художньому фонді. За письменником почали стежити органи держбезпеки, в його квартирі провели обшук. Але, незважаючи на нестерпне становище, в цей час відбувся незвичайний спалах творчої й громадської активності письменника.

В 1979 році його знову заарештовують і засуджують за «антирадянську діяльність» до ув’язнення в таборі особливого режиму в Пермській області. Батька письменника вже не було в живих. Сестра Ольга не дочекалася дорогого брата й померла в 1982 році. З батьківської родини письменника залишилась тільки старенька мати, яка ще встигла побачити свого сина після другого ув’язнення.

У 1984 році Олесь Бердник вийшов на волю. Починаючи з 1987 року, письменник опублікував ряд книжок, серед яких — «Вогнесміх», «Пітьма вогнища не розпалює…», «Тайна Христа», «Пісня Надземна».

В добу національного відродження кінця 80-х — початку 90-х років минулого століття Олесь Бердник реалізував ідею створення Української Духовної Республіки. У 1990 році відбувся Перший Всесвітній Собор Духовної України в місті Коломиї, який зібрав декілька тисяч учасників. У наступні роки було проведено ще декілька соборів. Письменник мав свою програму національного відродження України і планував балотуватися на пост президента України в 1991 році. В кінці 80-х — на початку 90-х років Олесь Бердник побував у США, Канаді, Індії, зустрічався з патріархом Мстиславом, Річардом Бахом, Святославом Реріхом.

1997 року Олесь Бердник тяжко захворів і 18 березня 2003 року пішов із життя.

Бердник Олесь (Олександр) Павлович

Починаючи з 2004 року, дружина письменника Бердник-Сокоринська Валентина Сергіївна та дочка Громовиця видали серію творів письменника «Всесвіт Олеся Бердника». Родина, родичі й друзі письменника зібрали експонати для музею Олеся Бердника, який планується відкрити в рідному селі Кийлів.

вгору