Сьогодні 18 листопада 2017 року
Мій дім Україна
Інформаційний портал про суспільні та культурні події в Україні
 
Гнатюк Микола Васильович

Гнатюк Микола Васильович

Дата народження: 14 листопада 1952 року
Знак зодіаку: Скорпіон
Місце народження: село Немирівка, Старокостянтинівський район Хмельницької області

Микола Гнатюк закінчив Рівненський педагогічний інститут (музично-педагогічний факультет) у 1973, співав в ансамблі «Ми — одесити», навчався в студії Ленінградського мюзик-холу і паралельно гастролював з найстарішим в СРСР ВІА «Дружба». Успіх випадкового запису з оркестром Ростислава Бабича та надзвичайна телегенічність досить швидко зробила його бажаним гостем у студіях — з екрана залунали «Девченка из квартиры 45», «Крылья удачи», «У веселого клена», «Если город танцует».

1978 — став переможцем II Конкурсу артистів естради України в Запоріжжі.

1979 — зайняв 3-є місце на VI Всесоюзному конкурсі артистів естради, що відкрило йому шлях за кордон.

Пісня Давида Тухманова «Я с тобой танцую» принесла йому Гран-прі конкурсу естрадної пісні в Дрездені, а «Танец на барабане» Р. Паулса — 1-е місце фестивалю Інтербачення в Сопоті 1980 року.

1980 — недовго співав з ВІА «Мальви», потім — із власним ансамблем «Бенефіс», відтак — із джаз-роковою групою «Кросворд», з якою була записана перша сольна платівка з перекладами французьких шансонів. Потім співпрацював із Державним естрадним оркестром під керуванням А. Ануфрієнка, ВІА «Мрія», власним ансамблем «Свято». Присвоєно звання «Заслужений артист України».

1981 — у репертуарі Гнатюка з’явився супер-хіт — «Птица счастья». За популярністю в СРСР його тоді випереджали хіба що Алла Пугачова та білоруські «Вєраси».

1985 — вийшла друга платівка Гнатюка з піснями Євгена Ширяєва, записана з ВІА «Лабіринт» (Ташкент). До того часу ажіотаж навколо творчості Гнатюка згас і він уже рідко потрапляв на телеекрани, поступово втрачав популярність — не допомогли навіть власні композиторські спроби.

З 1986 по 1994 працював солістом Хмельницької обласної філармонії.

1987 — прийшла друга хвиля популярності: Олександр Морозов написав для нього «Малиновый звон», 1988-го — «Белые ставни». Отримав звання Народного артиста України. Користуючись цим, з інтервалом у рік, записав два диски-гіганти — «Малиновый звон» і «Не покинь меня».

Несподівано на кілька років залишає українську естраду (за сімейними обставинами живе у ФРН).

1993 — його повернення шанувальники зустріли з ентузіазмом. Особливо популярною стала пісня «Час рікою пливе». Однойменний альбом (на касеті та CD) вийшов влітку 1996 року під лейблом «НАК».

Розлучений. Екс-дружина та син Олександр (1983 р. н.) живуть у Німеччині.

вгору