Сьогодні 22 листопада 2017 року
Мій дім Україна
Інформаційний портал про суспільні та культурні події в Україні
 
Вербицький Олександр Матвійович

Вербицький Олександр Матвійович

Дата народження: 27 вересня 1875 року
Дата смерті: 9 листопада 1958 року
Знак зодіаку: Терези
Місце народження: місто Севастополь

Олександр Вербицький народився в родині техніка-будівельника міської Управи. Після закінчення Севастопольського реального училища в 1892 році вступив до Петербурзького інституту цивільних інженерів, який закінчив 1898 року. За час навчання був нагороджений двома золотими й одною срібною медалями, його прізвище було занесене на почесну дошку кращих випускників.

Відразу після закінчення інституту був запрошений професором І. Кітнером до будівництва великого комплексу Київського політехнічного інституту на посаді молодшого помічника і переїхав до Києва. Через рік, в 1899 році, для кращого ознайомлення з будівничою справою перейшов працювати десятником на спорудження Київського оперного театрузгодом став помічником виконроба академіка В. М. Ніколаева — аж до відкриття театру, в 1901 році.

В 1901–1933 роках працював в Управлінні Південно-Західної залізниці, спочатку архітектором шляхової служби, а потім головним архітектором. Він розробляє ескізний проект Київського вокзалу, потім проектує і будує за своїми проектами велику кількість різних споруд: пасажирські будівлі, товарні контори, паровозні депо, міські станції, навчальні заклади, лікарні, житлові будинки.

Вербицький Олександр Матвійович

В 1943 році Олександр Вербицький входив до складу комісії для визначення стану згорілих і підірваних будівель Києва, в результаті роботи якої вдалося зберегти для подальшої експлуатації багато житлових будинків, громадських будівель, скоротити витрати на їх відбудову.

У 1945 році О. М. Вербицький був обраний дійсним членом Академії архітектури і протягом ряду років проводив велику роботу по організації підготовки наукових кадрів через аспірантуру. У 1958 році його обирають почесним членом Академії будівництва і архітектури Української РСР.

Працював також у галузі пейзажного живопису та графіки. Автор ряду статей з питань архітектури.

Помер 9 листопада 1958 року у Києві, похований на Лук`янівському цвинтарі.

На могилі — прямокутна стела із сірого граніту, вирізьблений барельєф. Автори надгробного пам’ятника — скульптор І. Макогон та архітектор П. Костирко.

Півстоліття віддав О. М. Вербицький педагогічній діяльності, справі підгоровки архітектурно-будівельних кадрів. В 1909–1910 роках — викладач громадянської архітектури на Вищих технічних курсах професора Пермінова в Києві. В1919–1958 роках педагог Київського архітектурного, Київського художнього та Київського інженерно-будівельного інститутів, був одним з фундаторів Академії архітектури УРСР.

Серед його учнів архітектори: М. Г. Гречина, А. В. Добровольський, В. Г. Заболотний, Й. Ю. Каракіс, І. І. Малозьомов, М. В. Холостенко.

Був консультантом з архітектурних питань в інститутах «Гіпроміст», «Гіпродор», «Гідрошляхтрест», «Цивільпроект» та планувальному управлінні (АПУ), «Наркомтрест» та інших установах Києва.

вгору