Сьогодні 21 листопада 2018 року
Мій дім Україна
Інформаційний портал про суспільні та культурні події в Україні
 
Яремчук Назарій Назарович

Яремчук Назарій Назарович

Дата народження: 30 листопада 1951 року
Дата смерті: 30 червня 1995 року
Знак зодіаку: Стрілець

Назарій Яремчук народився в селянській родині Назарія та Марії Яремчуків. Мав братів Степана, Богдана та сестру Катерину. Свою четверту дитину батьки назвали Назарієм (це ім’я означає «присвячений Богові»). Він народився коли батьку вже було 64 роки.

Сама родина була музичною: у батька був тенор, він співав у церковному хорі, мати, крім співів, грала на мандоліні і виступала в місцевому народному театрі. Ще маленьким хлопчиком Назарій також почав співати.

1 вересня 1959 року Назарій пішов до школи у рідному селі. В дванадцять років Назарій пережив перший тяжкий удар — помер батько. Мати була вимушена віддати сина до Вижницької школи-інтернату. До навчання ставився добросовісно, займався у гуртках, надаючи перевагу хоровому. Після закінчення восьми класів у школі-інтернаті Назарій продовжив навчання у Вижницькій середній школі № 1, яку закінчив у 1969 році.

Після закінчення школи Назарій подав документи в Чернівецький університет на географічний факультет, але не пройшов по конкурсу. Довелося йти працювати сейсмологом у Західноукраїнській геологорозвідувальній партії. За направленням військкомату навчався на курсах водіїв. Тільки з другої спроби у 1970 році, вже будучи солістом «Смерічки» Л. Дутковського, Назарію вдалося вступити до університету.

Після занять залишався послухати репетиції ВІА «Смерічки» Вижницького будинку культури, яким керував Левко Дутковський. Керівник ансамблю помітив постійного відвідувача та запропонував заспівати пісню на вибір. Це була пісня Ігоря Поклада «Кохана». Голос молодого співака керівникові сподобався, і з осені 1969 року Назарій почав співати у «Смерічці».

Знайомство з молодим буковинським композитором, студентом медінституту Володимиром Івасюком відіграло велику роль у житті Назарія. Глядачі почули «Червону руту» та безліч інших пісень молодого автора.

Яремчук Назарій Назарович

Влітку 1971 року взяв участь у зйомках музичного фільму «Червона рута» з піснями Л. Дутковського «Незрівняний світ краси» та «Якщо мине любов». Цей фільм зробив солістів Назарія Яремчука та Василя Зінкевича народними улюбленцями. Але після зйомок сталася друга трагедія в житті Назарія — померла його мати Марія Даріївна, велику любов до якої проніс через усе своє життя.

Перше мистецьке визнання принесли пісні «Червона рута» та «Водограй» Володимира Івасюка, «Горянка» і «Незрівняний світ краси» Левка Дутковського. За виконання цих творів ансамбль «Смерічка» та його солісти Назарій Яремчук та Василь Зінкевич були удостоєні звання лауреатів Всесоюзного конкурсу «Алло, ми шукаємо таланти», а також «Пісня року-71/72», на яких вони підтвердили високу артистичну майстерність.

У 1973 році ансамбль «Смерічку «п/к Л. Дутковського запрошують на професійну сцену в Чернівці. З цього часу Назарій, сповна віддаючись естрадній пісні, перевівся на заочну форму навчання в університеті. У філармонії Назарій веде активне творче життя, виступаючи у переповнених глядачами концертних залах, деколи по два, три концерта в день.

Назарій закохується в солістку «Смерічки» Олену Шевченко, цього ж року вони одружуються. Первістка назвали Дмитром, а згодом народився Назарій.Та цей шлюб не приніс йому щастя і Яремчук розлучився. Хлопчики стали жити в бабусі й дідуся в Межигір’ї. Олена вийшла заміж вдруге, переїхала в Київ, а Назарій довго не міг знайти собі пару.

1975 році розпався дует Зінкевич-Яремчук. Василь переїхав у Луцьк і став солістом ансамблю «Світязь». Назарій отримавши диплом, влаштовується працювати старшим інженером на кафедрі економічної географії університету. Та любов до пісні виявилася сильнішою над усе — за порадою Л. Дутковського він повертається до філармонії назавжди. В 1978 році Яремчуку присвоєно звання Заслуженого артиста УРСР. Його також нагороджено орденом Дружби народів.

Коли трагічно загинув Володимир Івасюк, — Назарій був одним із перших, хто незважаючи на заборону влади, приїхав на похорон до Львова.

У 80-их Назарій Яремчук був романтичним співаком, заспівавши пісню «Запроси мене у сни свої». Перший диск-гігант Назарія «Незрівнянний світ краси» названий за піснею Л. Дутковського (1980) — одна із кращих платівок в українській дискографії того періоду.

1981 рік став для Назарія стежкою до міжнародного визнання. Ансамбль «Смерічка» представляє державу на міжнародному конкурсі «Братіславська ліра». Соліст Яремчук став його дипломантом. У 1982 Назарі в складі «Смерічки» — лауреат республіканської премії ім. Миколи Островського. У 1984 році співак був удостоєний звання лауреата Всесоюзного огляду-конкурсу тематичних програм до 40-річчя перемоги у війні 1941–1945 рр. 1985-го — дипломант ХІІ Всесвітнього фестивалю молоді і студентів у Москві. Після того, як у 1982 році Левко Дутковський покинув «Смерічку», Назарій Яремчук став художнім керівником ансамблю.

Під час Афганської війни Назарій кілька разів їздив у Афганістан і виступав перед українськими солдатами.

1986 року після Чорнобильської катастрофи співак тричі побував у 30-кілометровій зоні відчуження, де виступав перед ліквідаторами аварії.

1987 року Назарію присвоєно звання Народного артиста України.

Професійна естрада вимагала професійної підготовки. У 1988 році Яремчук закінчив факультет сценічної режисури Київського державного інституту культури імені Карпенка-Карого.

Упродовж мистецького життя артист здійснив гастрольні поїздки по всіх республіках колишнього Радянського Союзу та багатьох країнах далекого зарубіжжя, неодноразово був учасником тодішніх пісенних фестивалів.

Другу дружину, Дарину, Назарій знайшов у селі Тюдів. Вони були сусідами, жили поруч, але особисто знайомі не були. Коли зустрілися, Назарій давно був розлучений, а Дарина вже чотири роки сама виховувала дочку після смерті чоловіка.

Яремчук Назарій Назарович

Весілля відбулось 2 лютого 1991 року. Вінчалися в церкві Іоанна Хрестителя в місті Косів. У храмі було багато людей. Священик дуже радів, що вінчає такого знаменитого артиста. Після одруження Яремчуки стали спільно виховувати своїх дітей. Назарій обожнював гуляти із синами й пасербицею, пишаючись, що в нього такі гарні діти.

У 1991–1993 роках їздив з концертами за кородон, зокрема в Канаду, США, Бразилію.

2 березня 1993 року у Яремчуків народилася дівчинка, що назвали на честь матері Назарія — Марічкою.

Яремчук Назарій Назарович

Зовсім скоро Назарій дізнався, що хворий на рак.

У 1995 році друзі Назарія допомогли йому виїхати в Канаду, сподіваючись, що західна медицина зможе допомогти. Але операцію зробили занадто пізно, і вона не допомогла.

30 червня 1995 року після довготривалої хвороби Назарій Яремчук помер у Чернівцях. Співця поховали на центральному кладовищі Чернівців.

У березні 1996 року Указом Президента України Назарію Яремчуку посмертно присуджено Державну премію України ім. Т. Г. Шевченка.

вгору