«Косий капонір», київський музей

Косий капонір Госпітального укріплення, 1844–1846 рр. побудований як додаток до початкового проекту для захисту північно-західного рогу Госпітального укріплення. На відміну від інших капонірів він розташований за валом укріплення під кутом як до другого полігону, так і до північного фронту. Звідси походить його назва — «Косий капонір».

У 1863 р. капонір обладнують під в’язницю. Встановлюють чотири одиночні і дві загальні камери, два карцери, приміщення для варти. Першими в’язнями «Косого капоніру» були учасники польського повстання 1863 р. В період російської революції 1905–1907 рр. у «Косому капонірі» були ув’язнені солдати-сапери — учасники збройного повстання 18 листопада 1905 в Києві. Він став місцем розправи над солдатами 41-го піхотного полку Селінгінского і 21-го саперного батальйону, який повстав 4 червня 1907 р.

У «Косому капонірі» були ув’язненими відомі революціонери П. Жаданівскій, О. Грамм, І. Чудновський, М. Урицький, Д. Ульянов та ін. За жорстокий режим військово-політичну в’язницю «Косий капонір» прозвали «Київським Шліссельбургом». У 1930 р., до 25-річчя революції 1905–1907 рр., тут було створено музей революції, а в 1940 р. він став філією історичного музею. Для розміщення експозиції недалеко від входу в капонір було збудовано одноповерхову цегляну будівлю.

«Косий капонір» є напівпідземною спорудою, параболічної конфігурації із зовнішнього боку. Усередині розділяється на каземати з напівциркульними і хрестовими склепіннями. Потужні цегляні стіни прорізані амбразурами для гармат і бійницями для рушниць. Дах покритий кам’яними плитами і зверху залізної покрівлею. У 1969–1971 рр. «Косий капонір», будівля для експозиції, ділянка окремої ескарпової стіни на території музею були реставровані. Після реставрації 24 вересня 1971 відкрито історико-революційний музей пам’ятник — «Косий капонір». У композиції музею чотири відділи: «Київська фортеця XIX-XX ст.», «Перетворення Косого капоніра у військову політичну в’язницю», «Польське повстання 1863–1864 рр.», «Революція 1905–1907 рр. у Києві».