«Етновир», міжнародний фестивль фольклору у Львові

Міжнародний Фольклорний Фестиваль “Етновир”—найбільший фольклорний фестиваль України, де відбуваються виступи найколоритніших колективів, вражаючі марш-паради учасників головними вулицями міста та презентація кухні народів світу.

Щорічно “Етновир” вибухає яскравими барвами і є головною подією святкувань Дня Незалежності України у Львові. У теплій атмосфері проходять вечори дружби і танцювальні майстер-класи.

Перший міжнародний фестиваль фольклору «Етновир» вибухнув найяскравішими барвами в переддень Дня Незалежності 20–23 серпня 2008 року. Це насправді був культурний вибух, який хвилею свого темпераменту охопив львів’ян та гостей міста і тримав у полоні впродовж чотирьох днів на львівських вулицях та майданчиках — проспекті Свободи, площі Ринок та Музеї народної архітектури та побуту у Львові.

Музично-танцювальна програма фестивалю була надзвичайно різноманітною: 20 серпня на площі Ринок відбувся колоритний парад учасників фестивалю, його урочисте відкриття і концерт за участю українських та іноземних фольклорних колективів.

21 та 22 серпня площа Ринок вітала українські фольклорні колективи, а 23 серпня — парад і концерт учасників «Етновиру» з інших країн, що закінчився запуском у небо повітряних кульок.

Вибуховим феєрверком емоцій запам’яталося львів’янам продовження свята в Музеї народної архітектури та побуту, де одночасно на сцені проходив концерт фольклорних колективів, а на галявинах музею вирував ярмарок народних ремесел українських майстрів та країн-учасниць фестивалю.

Гала-концерт і урочисте закриття Першого міжнародного фестивалю фольклору «Етновир» перетворились у вечір дружби та конкурс оркестрів фольклорних колективів. Цей фестиваль виявився настільки яскравим та барвистим, що львів’яни та гості міста з нетерпінням очікували наступного.

Окрім яскравих і незабутніх вражень, фестиваль закарбував у Львові кредо взаєморозуміння та поєднання різних світів: «Ти бачиш світ білим, а я — чорним, комусь світ виглядає зеленим, а комусь — у багряних фарбах. Та жити нам усім, не зважаючи на власний погляд, в одному і тому ж світі. То чому ж не зробити його різнобарвним?»