Бесарабська площа

Бессарабською площею закінчується Хрещатик. У міську межу Бесарабську площу включили в 30-40-х роках XIX століття, хоча згадується вона значно раніше. Відомо, наприклад, що в кінці XVIII століття тут була кінна поштова станція. Сюди прибували мандрівники з півдня, з боку Василькова.

У ті часи навколо станції проходили активні торги. Зокрема, сюди приїжджали продавати фрукти та вино селяни з Бессарабії. Можливо, цим і пояснюється назва площі.

У 80-90-ті роки XIX століття швидкими темпами починається забудова вулиць Хрещатика та Великої Васильківської. Бессарабка перетворюється в один з центральних районів Києва. На місці скромного будинку Вікентія Беретті виростає фешенебельний готель «Національ», а з іншого боку Бесарабської площі — не менш пишний «Пале Рояль».

Останній зберігся до нашого часу: раніше тут розміщувалася лікарня, а тепер офісний і торговий центр «Мандарин Плаза».

Центральною будівлею площі став Бессарабський критий ринок, споруджений в 1910–1912 роках польським архітектором Юрієм Гаєм в стилі українського модерну з виразними рисами конструктивізму. Архітектор прагнув показати особливості використовуваних матеріалів і конструкцій. Тому балки над віконними прорізами, балконні кронштейни та інші конструкції тут відкриті.

Ринок майстерно прикрашений скульптурними прикрасами. Їх зробили учні відомого українського скульптора Балавенського, які навчалися в Київському художньому училищі.

Кілька років тому Бессарабську площу і прилеглі вулиці відреставрували. Під ними розташувався торговий комплекс «Метроград».