Братський монастир

Братський монастир, також відомий під назвою Богоявленського монастиря, було основано 1615 року. Знаходився монастир між вулицями Григорія Сковороди, Ільїнською, Волоською та Контрактовою площею.

Архітектурний ансамбль Братського Богоявленського монастиря сформувався протягом XVII-XX ст. Первісні споруди були переважно дерев’яними, у тому числі Благовіщенська і Богоявленська церкви. Опис мурованої споруди монастиря дав сирійський мандрівник Павло Алеппський, котрий 1653 р. відвідав Київ. Це була трапезна, збудована ще за часів П. Могили, яку одні дослідники співвідносять з існуючими будівлями поварні з келіями, інші — з трапезною з церквою Святого Духа. Основні будівельні роботи і подальший розвиток ансамблю монастиря здійснено наприкінці XVII-XVIII ст. У цей період комплекс набув рис українського бароко.

До ансамблю Братського монастиря входив Богоявленський собор, який, власне, і дав другу назву монастирю. Богоявленський собор було збудовано у 1690–93 роках архітектором О. Д. Старцевим у стилі українського бароко. Інтер’єри собору розписано було українським художником І. Квятковським та італійським майстром Дж. Б. Скотті. Іконостас собору було зібрано за кресленнями архітектора А. І. Меленського у 1825 році. На жаль, до наших днів собор не достояв. До Братського монастиря примикав двоповерховий корпус Київської духовної академії, збудований у 1703 році, можливо, також за проектом О. Д. Старцева.

До ансамблю Братського монастиря також входили й інші споруди. Посеред двору стояв сонячний годинник XVIII століття. У Богоявленському монастирі поховані гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний, український учений та мандрівник В. Г. Григорович-Барський.

На жаль, нині ансамбль Братського монастиря знищено. На місці колишньої дзвіниці та двох її крил-прибудов збудовано головний корпус Києво-Могилянської академії.