Пам’ятник коту Пантелеймону

Пам’ятник коту Пантелеймонує одним із найбільш оригінальних й незвичайних в Києві. Його було встановлено в 1998 році навпроти ресторану Остерія Пантагрюель. Бронзовий пам’ятник коту Пантелеймону стоїть на камені в парку навпроти Золотих воріт, в історичному центрі Києва. У 1990 році у відомого ресторатора, власниці мережі київських ресторанів, зокрема ресторану Остерія Пантагрюель Маргарити Січкар виникла ідея оселити при ресторані кота. За іншою версією директорові ресторану подарували кошеня-шиншилу. Як це не дивно, але кіт дуже швидко став улюбленцем не тільки господині та персоналу, але й відвідувачів. Кіт став живим талісманом ресторану.

Сірий персидський кіт Пантюша ніколи не дозволяв собі відпочивати, доки не переконається в тому, що всі гості зручно розташувалися й добре себе почувають. Одного разу в ресторані сталася пожежа, на жаль, Пантюша загинув. На згадку про кота навпроти ресторану встановили бронзову статую кота. Автором цього оригінального проекту виступив український скульптор Богдан Мазур, а спонсорську допомогу надали друзі ресторану, постійні клієнти.

У первинному варіанті на постаменті поруч із котом була пташка, але після того, як її декілька разів спилювали охочі до сувенірів туристи, кота було вирішено залишити на самоті. Після декількох спроб відновлення пташки від цієї ідеї відмовилися. Завдяки незвичайності цього монумента його часто порівнюють зі всесвітньо відомим пам’ятником собаці Боббі, який жив в Единбурзі. Після смерті господаря Боббі до кінця своїх днів жив на його могилі. Згодом йому встановили пам’ятник.

З пам’ятником коту Пантелеймону в Києві пов’язаночимало міських легенд. Перша перегукується безпосередньо з пожежею. Відповідно до цієї легенди кіт попередив всіх відвідувачів про небезпеку, проте самому йому не вдалося врятуватися. За іншою легендою пам’ятник коту Панталеймону — це насправді пам’ятник коту Бегемоту — персонажу роману Булгакова «Майстер та Маргарита». Ця пухнаста тварина у багатьох жителів міста асоціюється з романом Булгакова, що, зі зрозумілих причин, не дивно.

Але втім, історія появи пам’ятника коту Пантелеймону не має нічого спільного з «Майстром та Маргаритою» — це пам’ятник реальному коту. Існує й таке повір’я, якщо тримати кота одночасно за вухо та хвіст, а під лапу покласти якусь копієчку, то можна загадувати бажання, яке ймовірно збудеться. Пам’ятник коту Пантелеймону користується величезним успіхом у гостей міста. Немає відбою від охочих сфотографуватися, так що вуха й хвіст кота вже сяють відполірованою міддю.