«Чуфут-Кале», місто-фортеця

«Печерне місто» Чуфут-Кале — одна з найкращих збережених пам’яток раннього і пізнього середньовіччя Криму. Розміщена на висоті понад 500 метрів над рівнем моря, Чуфут-Кале є абсолютно недоступною з північної, західної та південної сторін…

Поява міста «Чуфут-Кале» датується V-VI ст. За іншими даними, заснування укріплення приписують VIII-IX ст. Від цього періоду збереглися фрагменти могутнього оборонного муру з двома баштами, що перетинав плато у напрямку північ-південь і захищав місто зі сходу. Глибокі урвища забезпечували його недоступність з півночі та півдня.

Після тривалої облоги в 1299 р. місто-фортецю було захоплено та розграбовано армією монголо-татар. Вони назвали його Кирк-Кор, що означало «Сорок укріплень».

У ХІV ст. східну частину міста почали заселяти караїми, вони створили тут своє торгівельно-ремісниче поселення Кирк-Ера (Нове Місто) й оточили його зі сходу оборонним муром з баштами та в’їзною брамою, а з боку поля перед оборонним муром у скелі було викопано сухий рів завглибшки близько 4 м. На території нового укріплення зведено кенасу та інші будівлі.

В той же час не припиняло розбудовуватися старе укріплення фортеці Чуфут-Кале, тобто західна частина плато, в якому містилася резиденція кримських ханів. До початку VIII-XIV ст. тут було зведено південний мур з в’їзною брамою, мечеть, монетний двір, гробницю та інші споруди. Після перенесення резиденції кримських ханів у Бахчисарай караїми розселилися на всій території плато, а саме місто в другій половині XVII ст. стали називати Чуфут-Кале (Єврейська фортеця). Назва пов’язана з тим, що тюркомовні караїми дотримуються іудейського вірування. У XVI ст. в місті, за неточними даними, налічувалося близько 5 000 мешканців. В середині XIX століття караїми переселилися до Бахчисараю та Євпаторії, і Чуфут-Кале втрачає своє оборонне значення, поступово безлюдніє і занепадає.

До сьогоднішнього дня у західній давнішій частині збереглися численні печери, руїни мечеті, мавзолей дочки ординського хана Тохтамиша Джанике, два караїмські храми (кенаси). У східній частині був монетний двір, де за часів ханства карбували кримські монети, і чимало житлових будинків. Від укріплення фортеці залишилися фрагменти найбільш давнього середнього муру (X ст.) з рештками південної наріжної башти та в’їзної брами з півциркульним арочним завершенням. Східна оборонна стіна завтовшки 1,5 м з трьома баштами збереглася на висоту 7 м і у верхній частині має бійниці. Південний мур, зведений у XIV ст., являє собою коридор зигзагоподібної конфігурації в плані, утворений двома оборонними стінами, що збереглися на висоту близько 7 м. Зберігся мавзолей XV ст., у якому міститься гробниця дочки хана Тохтамиша Данини-ханум, а також руїни мечеті й дві кенафи. Підземна частина представлена значною кількістю старих печер, а також приміщеннями господарчого призначення.

Фортеця Чуфут-Кале є визначною пам’яткою оборонної архітектури та містобудування Таврії VIII-XVIII ст.