Миколаївський костел

Миколаївський костел — одна з найкрасивіших споруд Києва початку XX століття, побудована в стилізованих готичних формах з високими стрілообразними шпилями. Для будівництва костелу вперше були застосовані бетонні набивні палі.

Історія будівлі

Урочиста закладка Миколаївського костелу відбулась у серпні 1899 року, після того як група католиків звернулася до губернатора Києва з клопотанням на дозвіл на будівництво костелу «в пам’ять перебування в Києві їх Імператорських Величностей» — Миколи II. На той час в місті вже існував один костел — Олександрівський, але враховуючи що в Києві проживало понад 40 000 католиків одного собору було явно недостатньо.

Храм будували 10 років на пожертвування приватних осіб. Загалом на його спорудження було витрачено 500 000 рублів.

Був оголошений конкурс на створення проекту костьолу і переможцем став студент Станіслав Воловський. Оскільки молодому інженерові не вистачало практичного досвіду, доробку й керівництво будівництвом доручили відомому київському архітекторові — Владиславу Городецькому. Роботи велися довго через поганий стан грунту, на який впливала річка Либідь, тому вперше в Києві грунт стали зміцнювати потужними бетонними набивними палями.

Побудований Миколаївський костел став справжнім архітектурним шедевром. Освятили храм 6 грудня 1909 року.

За радянської влади, коли релігія вважалася «опіумом для народу», храм був закритий для богослужіння, а після війни в ньому розмістили державний обласний архів.

І тільки в 1980, в рік олімпіади, Миколаївський костел був відреставрований і відкритий як будинок органної та камерної музики. Спеціально для цього залу був сконструйований великий концертний орган. При створенні органу майстри намагалися наблизити його вигляд до архітектурного стилю Миколаївського костелу, щоб поєднати унікальну архітектуру з унікальним інструментом. Орган має 55 регістрів, 3945 труб різного діаметру (від 13 міліметрів до 6 метрів), виготовлених з металу та цінних порід дерева (чорного і червоного).