Одеський Спасо-Преображенський кафедральний собор

Одеський Спасо-Преображенський кафедральний собор — найбільший православний храм Одеси.

У серпні 1794 р. відбулося урочисте освячення міста Одеси, під час якого на Соборній площі Одеси було освячено місце будівництва церкви на честь Миколи Чудотворця, а в 1795 був закладений перший камінь. Ця тимчасова церква і стала прародителькою майбутнього кафедрального собору.

За архівними документами і літературними джерелами, будівництво кам’яної соборної церкви в Одесі митрополит Катеринославський Гаврило доручив архітекторові, інженер-капітанові В. Вонрезанту і 14 листопада 1795 р. поряд із тимчасовим Миколаївським храмом на одній із головних площ в Одесі митрополит освятив закладку кам’яної церкви на ім’я того самого святителя.

1825 р. був затверджений проект дзвіниці, розроблений Джованні Фраполлі. Дзвіниця розташувалася на захід від церкви, її будівництво завершилосяв 1837 р.

Спасо-Преображенський кафедральний собор по мірі свого архітектурного розвитку відображав рівень розвитку Одеси і всього краю. Із невеликої культової спорудина початку XIX ст. він став одним із найбільших соборів Росії початку ХХ ст. Одеський Спасо-Преображенський кафедральний вміщав до 12 000 осіб одноразово, а Соборна площа Одеси була головною площею міста, на якій починалися і проходили всі масштабні міські свята. Спасо-преображенський кафедральний собор до початку ХХ ст. став головним храмом Новоросії. Його розміри в плані складали 4 050 м², а висота дзвіниці сягала — 72 м.

Внутрішній вигляд Спасо-Преображенського кафедрального собору був прекрасний. Перше, що вражало при вході в храм — велика кількість світла і простору. Колони в інтер’єрі в коринфському ордері були фанеровані штучним мармуром білого кольору. Підлога викладена з плит білого мармуру. Новий іконостас — із сірувато-білого полірованого мармуру. Над престолом підносився куполоподібний покров на самостійних колонах.

Головною святинею Спасо-Преображенського кафедрального собору була чудотворна ікона Касперовської Божої Матері, яка доставлялася щорічно до Одеси із села Касперовка 25 вересня і залишалася в соборі до свята Святого Великодня.