Профспілка працівників освіти і науки України

Профспілка працівників освіти і науки України веде свою історію з липня 1919 року, коли було організаційно оформлено Всеросійську спілку працівників освіти і соціалістичної культури, до складу якої увійшли професійні об’єднання вчителів України.

Так розпочала свою діяльність професійна спілка, яка заклала підвалини учительського профспілкового руху в Росії (пізніше на теренах СРСР) і діючих профспілок освіти і науки в незалежних державах СНД.

У кінці 1920 року в Україні була створена Всеукраїнська профспілка працівників освіти і соціалістичної культури, що об’єднала вчителів, бібліотекарів, працівників навчально-виховних, наукових і культурно-освітніх установ всіх губерній, які знаходились на території України.

З 1922 по 1934 рік діяла Профспілка працівників освіти УСРР, яка об’єднувала працівників шкіл, дитячих садків, дитячих будинків, наукових установ, вузів, політосвітустанов.

Подальший бурхливий розвиток освіти, пов’язаний з остаточною ліквідацією неграмотності і введенням загального обов’язкового початкового навчання поставив перед Профспілкою працівників освіти нові завдання. У зв’язку з цим в 1934 році Профспілка працівників освіти була реорганізована і замість неї в союзних республіках були створені самостійні профспілки.

В Україні виділились:

• профспілка працівників початкових і середніх шкіл
• профспілка працівників вищої школи і наукових установ
• профспілка працівників дошкільних установ

В 1948 році Профспілка працівників початкових і середніх шкіл об’єдналася з профспілкою працівників дошкільних установ.

Після об’єднавчих процесів 1948–1956 років Профспілка отримала назву «Профспілка працівників освіти», а республіканський орган — Центральний комітет Профспілки працівників освіти УРСР.

У жовтні 1957 року профспілки працівників освіти всіх союзних республік об’єдналися в одну організацію, яку очолив ЦК Профспілки СРСР. До неї увійшла Профспілка працівників вищої школи і наукових установ УРСР. В Україні обрано республіканський комітет. Профспілка дістала назву «Профспілка працівників освіти, вищої школи і наукових установ».

У зв’язку з утворенням в листопаді 1988 року Державного комітету по народній освіті Союзу РСР галузеву Профспілку було перейменовано в Профспілку працівників народної освіти і науки УРСР, а республіканський орган одержав назву «Український республіканський комітет Профспілки працівників народної освіти і науки».

Багато років очолювали Республіканський комітет Профспілки Зоя Савівна Нечипорук, Марія Прохорівна Шевченко, Надія Федорівна Харінко, Леонід Семенович Сачков.

14 вересня 1990 року на установчому з’їзді була створена Профспілка працівників освіти і науки України. З’їзд обрав Центральний комітет Профспілки працівників освіти і науки України, який став правонаступником Українського республіканського комітету Профспілки працівників народної освіти і науки. З дня заснування Профспілки і до 17 листопада 2010 року Профспілку та її Центральний комітет очолював Леонід Семенович Сачков.

Після проголошення незалежності України Профспілка працівників освіти і науки докорінно змінила модель своєї діяльності — здійснює представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів своїх членів, має високий рейтинг в органах законодавчої та виконавчої влади, серед роботодавців.

Профспілка працівників освіти і науки України об’єднує педагогічних працівників загальноосвітніх шкіл, дошкільних та позашкільних установ, науково-педагогічних працівників, професорсько-викладацький склад вищих навчальних закладів, а також адміністративно-господарський, допоміжний персонал установ та закладів освіти, непрацюючих пенсіонерів.

На початок 2012 року Профспілка об’єднувала 29 647 первинних організацій загальною чисельністю 1 млн. 983 тисячі осіб.

Центральний комітет як вищий виборний орган Профспілки в період між з’їздами організовує виконання рішень з’їзду. Основних напрямів діяльності Профспілки, координує діяльність організаційниї ланок Профспілки. Сформована президія Центрального комітету Профспілки та її бюро.

В січні 2000 року ІV (позачерговий) з’їзд Профспілки затвердив нову редакцію Статуту Профспілки, привівши його у відповідність до Закону України «Про профспілки, їх права та гарантії діяльності».

V з’їзд (листопад 2000 року), VI з’їзд Профспілки (листопад 2005 року) та VII з’їзд Профспілки (листопад 2010 року), визначили пріоритетні напрями діяльності Профспілки, її організаційних ланок. Зокрема делегати VII з’їзду одностайно підтримали тезу про те, що підвищення якості освіти в державі набуває важливого ідеологічного, соціального, економічного і технічного знання, а фундаментом забезпечення якості освіти є соціально-економічне зростання добробуту освітян.

З 17 листопада 2010 року Профспілку та її Центральний комітет очолює голова Профспілки Труханов Георгій Федорович