Розмістити подію →
Сьогодні 1 грудня 2020 року
Мій дім Україна
Інформаційний портал про суспільні та культурні події в Україні

Путін тепер довічно? Російський парламент це зробив

 
Путін тепер довічно? Російський парламент це зробив

Після довгих спекуляцій про складні шляхи, якими Володимир Путін міг би лишитися фактично при владі й після 2024 року, він врешті обрав собі найпростіший: просто залишитися президентом.

Парламент Росії остаточно затвердив широкі зміни до Конституції Росії, що відкривають президентові Володимиру Путінові можливість залишатися на найвищій посаді ще 16 років.

Обидві палати — нижня, Державна дума, в останньому третьому читанні, а відразу за нею і верхня, Рада федерації, — проголосували за ці зміни. І з загалом 620 депутатів обох палат, разом узятих, проти був тільки один.

Тепер ці зміни до Конституції має підписати президент — сам Володимир Путін, — схвалити принаймні дві третини регіональних парламентів, затвердити Конституційний суд, і за них має проголосувати принаймні половина виборців країни на голосуванні 22 квітня. Ніяких несподіванок із виконанням усіх цих кроків не очікують.

Серед приблизно 390 змін найбільший вплив на країну може вчинити одна — та, що «обнуляє» всі попередні президентські терміни Путіна.

Нинішній його термін, другий поспіль шестирічний, має завершитися 2024 року. Дотеперішня норма забороняє йому балотуватися знову. Але зміни після набуття чинності означатимуть, що він може того року здобути п’ятий загалом президентський термін, а, можливо, і шостий 2030 року.

Наразі 67-річний колишній офіцер КДБ керує Росією, як президент чи прем’єр-міністр, уже понад 20 років.

2012 року, після чотирьох років нібито в ролі другої скрипки при Дмитрові Медведєву, Володимир Путін повернувся на президентство Росії.

І почалася гра в здогадки: скільки ще він там залишиться?

Чи до 2018 року, кінця шестирічного терміну? Чи до 2024-го, коли настане конституційний бар’єр у два президентські терміни поспіль? Чи він відійде передчасно, як його попередник Борис Єльцин, який вразив країну в новорічному зверненні 1999 року, заявивши, що залишає посаду, і залишивши Путіна своїм наступником?

А чи Путін насправді хоче залишитися ще довше, поза наявні законодавчі обмеження, і продовжити свою владу, яка вже зробила його лідером при владі в Москві найдовший термін із часу Йосипа Сталіна? І якщо так, то як він це зробить?

Недавня підготовка змін до Конституції Росії викликала нову хвилю спекуляцій про ймовірні складні способи, на які може піти Путін, щоб залишитися при владі.

А 10 березня Путін дав знати, що може обрати найпростіший із них: просто залишитися президентом.

У своєму незвичному й несподіваному виступі в Держдумі він сказав, що не проти такої зміни до Конституції, яка дасть йому право балотуватися на п’ятий термін 2024 року — і на шостий 2030-го.


Путін висунув умову: цю зміну має схвалити Конституційний суд. Але в Росії цей суд, як і всі інші, широко вважають відданим Кремлеві.

«У принципі, цей варіант був би можливим, але за однієї умови, а саме: якщо Конституційний суд дасть офіційний висновок, що така поправка не буде суперечити принципам і основним положенням Конституції», — сказав Путін у виступі, який наживо транслювали на телебаченні.

«Саме президент є… гарантом безпеки нашої держави, її внутрішньої стабільності і внутрішнього еволюційного розвитку, — сказав також Путін. — Саме еволюційного, нам досить було революцій».

Путін не сказав прямо, що саме він планує робити 2024 року. Але для багатьох — прихильників, супротивників, спостерігачів тощо — це стало твердою ознакою, що він напевне залишиться.

Якщо Путін пробуде на посаді ще два повні терміни, то, коли він наразиться на наступне конституційне обмеження 2036 року, йому буде 83.

Для переконаних прихильників Путіна, який у Росії лишається вельми популярним і якому й близько немає суперників, це був радісний знак.

«Це результат політики США і Євросоюзу, які ведуть уже шість років гібридну війну проти Росії на знищення», — заявляє Сергій Марков, колишній парламентар і відвертий прихильник Кремля.

«Чим більше США і Євросоюз проти Путіна, тим більше громадяни Росії хочуть, щоб Путін був лідером Росії. З допомогою Путіна народ Росії б’ється з ворогом за свою перемогу», — написав він у фейсбуці.

Серед російських лібералів, супротивників Путіна, й інших громадян, які хотіли б, щоб перебування Путіна при владі закінчилося радше скоріше, ніж пізніше, реакція була нищівною. Один із критиків назвав те, що сталося, «конституційним переворотом», інший заявив про «туркменбашизацію» Росії — згадуючи про небіжчика автократа-президента Туркменистану з титулом «Туркменбаши», який незмінно керував своєю країною до самої смерті.

Через кілька годин після виступу Путіна 10 березня Держдума без жодного голосу проти схвалила конституційні зміни в другому читанні. 11 березня обидві палати парламенту затвердили їх остаточно.

«Шахрайство»

«Путін заявив: „Нам досить революцій“ — і вирішив залишитися при владі ще на 12 років», — написав у твітері Георгій Албуров, дослідник російського Фонду боротьби з корупцією.

Інший критик звернув увагу на те, що Путін уже мав досить часу, щоб вирішити проблеми Росії — включно з тими, які, за словами супротивників, він сам і спричинив чи поглибив.

«Після „обнулення“ президентських термінів Путін зможе нарешті виправити всі недоліки попередніх шести років президентства, які стали наслідком помилок, що їх керівництво країни припустилося в 2012–2018 роках, які були продиктовані прогріхами російського уряду 2008–2012 років, який розплутував те, що накоїв голова держави в 2004–2008 роках, що було викликано стратегічними прорахуваннями президента в 2000–2004 роках», — написав у фейсбуці Микола Подосокорський, редактор московського наукового філологічного журналу. У 2008-2012-му Путін, на відміну від інших перелічених термінів президентства, якраз очолював російський уряд.

Непохитно ліберальна партія «Яблуко», загнана на узбіччя суспільного життя від часу першого приходу Путіна до влади 2000 року, назвала цю зміну шахрайством.

«Обнулення» президентських термінів Путіна під приводом корекції Конституції — ніщо інше, як шахрайство, — мовиться в заяві партії. — Підла афера, знущання з громадян і всієї російської державності, існування якої тепер узагалі під великим сумнівом. Афера, проте, цілком очікувана. Не перший рік ми знаємо цього президента і стиль чинної системи».

«Кремль більше не має ніяких конституційних комплексів, — написав Кирило Мартинов, політичний редактор ліберального видання „Новая газета“, маючи на увазі, що раніше Путін не погоджувався на зміни Конституції з метою залишитися при владі, а зараз, схоже, робить саме це. — Путін готовий перебувати на своїй посаді стільки, скільки визнає за потрібне він сам і призначені ним же судді Конституційного суду».

Хоча Путін повернувся на президентство 2012 року після чотирьох років у ролі прем’єр-міністра і тим почав відлік часу до моменту, коли він був би змушений залишити посаду, гра в здогадки щодо його намірів серйозно почалася вже після того, як 2018 року він був переобраний на другий поспіль (а загалом уже четвертий) шестирічний термін.

Тоді відразу після виборів Путін і союзники Кремля в парламенті провели широкі зміни в пенсійній системі країни, підвищивши вік виходу на пенсію і спричинивши протести по всій країн. Пізніше уряд підняв податок на додану вартість, що, при зарплатах, які не зростали, далі збентежило пересічних росіян і підірвало популярність Путіна.

Багато росіян також втомилися від економічних труднощів і невдоволені санкціями, що їх запровадив Захід 2014 року у відповідь на захоплення Москвою українського Криму, а потім і на інші дії Росії за її межами.

Усе це, разом зі ще глибшим зниженням популярності провладної партії «Єдина Росія», викликало сумніви щодо політичних планів Кремля на ближчу перспективу, особливо коли брати до уваги вибори до Держдуми, нижньої палати парламенту, 2021 року (верхня, Рада федерації, не виборна), — які можуть заплямувати образ Путіна.

У грудні минулого року, після місяців натяків і сигналів із боку його союзників, сам Путін дав перший знак, що щось таки готується.

«Це живий інструмент, він має відповідати рівневі розвитку суспільства», — сказав він у відповідь на запитання про Конституцію.

І вже через місяць, виступаючи зі зверненням до парламенту, яке транслювали на всю країну, Путін закликав до змін до ухваленої 27 років тому Конституції, які мали передбачити значний перерозподіл політичної влади і нову роль нині дорадчого органу — Державної ради.

Для багатьох оглядачів це був сигнал, що він готує шляхи до того, щоб залишитися при фактичній владі і після 2024 року, — і створює собі для цього якомога більше можливостей.

А потім, 26 лютого, один із найдавніших помічників Путіна й найбільш довірених йому людей Владислав Сурков у своєму першому інтерв’ю після відходу з Кремля заявив, що конституційні зміни повинні передбачити й те, щоб наново почати відлік президентських термінів Путіна.

А незадовго до появи Путіна в Держдумі 10 березня, дуже незвичної для президента, думку про зміну Конституції, що дозволила б Путіну повернутися знову і знову, запустила відома депутатка від «Єдиної Росії», колишня космонавтка Валентина Терешкова, перша жінка в космосі.

«Пропоную або зняти обмеження на президентські терміни, або записати в одну зі статей законопроєкту положення про те, що після набуття чинності оновленою Конституцією чинний президент, як і будь-який інший громадянин, має право обиратися на посаду голови держави», — сказала вона депутатам, які зустріли її слова бурхливими оплесками.

Терешкова вважає, що необхідно, «якщо цього вимагатиме ситуація і якщо цього захочуть люди, передбачити можливість для чинних президентів знову обиратися на цю посаду».

До того, крім можливості для Путіна після відходу з президентства очолити Державну раду з новими повноваженнями і фактично далі керувати Росією звідти, експерти також вказували на Раду безпеки Росії — чільний дорадчий орган, у якому засідають керівники всіх спецслужб і силових структур країни, — як на ще один можливий шлях для Путіна зберегти владу. Наразі Медведєв, давній союзник Путіна, його земляк із Санкт-Петербургу і донедавна прем’єр-міністр, був призначений на новостворену для нього посаду заступника голови Ради безпеки.

Тепер усі ці варіанти стали непотрібними.

«Схоже, що, погравшись із ідеями про Державну раду і Раду безпеки, Путін врешті вирішив балотуватися знову 2024 року, — написав у твітері голова Московського центру Карнеґі Дмитро Тренін. — Що, мабуть, зробить майбутній перехід влади, коли б він не стався, менш плавним».

Джерело: radiosvoboda.org

Дивіться також


вгору