‹ 
 ›
Сьогодні 21 листопада 2024 року
Мій дім Україна
Інформаційний портал про суспільно-політичні та культурні події в Україні
 
Бандера Степан Андрійович

Бандера Степан Андрійович

Дата народження: 1 січня 1909 року
Дата смерті: 15 жовтня 1959 року
Знак зодіаку: Козоріг

Народився в родині греко-католицького священика. В 1919–1927 навчався у Стрийській гімназії. На початку 1922 став членом Пласту, а згодом — Організації Вищих Класів Українських Гімназій.

У 1928, ставши членом Української Військової Організації, отримав призначення спочатку у відділ розвідки, пізніше — пропаганди. У 1929 вступив в Організацію Українських Націоналістів (ОУН), з 1931 — член Крайової Екзекутиви ОУН на Західноукраїнських Землях (ЗУЗ), а з червня 1932 — заступник Крайового Провідника і референт пропаганди.

У червні 1933 на берлінській конференції ОУН був офіційно затверджений Крайовим Провідником ОУН на ЗУЗ. В 1933 спланував і провів шкільну акцію, спрямовану проти спроб польського уряду полонізувати українське шкільництво. Підтримуючи акції протесту Українського Національно-Демократичного Об’єднання проти спланованого голодомору 1932–33 в Наддніпрянській Україні, доручив М. Лемику здійснити замах на радянського консула у Львові.

У 1934, виконуючи постанову конференції ОУН у Берліні (1933), підготував замах на одного з головних організаторів політики «пацифікації» щодо українського населення Галичини і Волині міністра закордонних справ Польщі Б. Пєрацького. В червні 1934 заарештований і в ході Варшавського процесу 1935–36 і Львівського процесу 1936 був засуджений до смертної кари, згодом заміненої на довічне ув’язнення.

З 1936 разом з М. Лебедем, М. Климишиним, Я. Карпинцем, Є. Качмарським, Р. Мигалем та іншими націоналістами перебував у в’язниці «Swięty Krzyż» («Святий Хрест») у Варшаві. Після розвалу Польської держави у вересні 1939 звільнений з тюрми.

Бандера Степан

Прибувши до Львова, разом з активом ОУН протягом короткого часу виробив детальний план розбудови мережі ОУН на теренах всієї України. В 1939 очолив течію в ОУН, яка стояла в опозиції до методів і тактики діяльності Проводу Українських Націоналістів під керівництвом А. Мельника.

10.02.1940 у Кракові був створений Революційний провід ОУН на чолі з Бандерою, затверджений у квітні 1941 Великим Збором ОУН. Після початку радянсько-німецької війни

1941–45 ОУН ставить своїм завданням відновлення української державності.

30.06.1941 ОУН проголосила у Львові відновлення на західноукраїнських землях української державності і сформувала орган крайової влади на чолі зі Стецьком Ярославом — Українське Державне Правління.

6.07.1941 Бандера був заарештований окупаційними властями і після відмови скасувати акт відновлення Української держави був ув’язнений у концентраційному таборі Саксенгаузен. Після звільнення з концтабору військами союзників внаслідок постійної загрози арешту радянськими спецслужбами був змушений змінювати місце перебування.

Жив в Інсбруку, Зеєфельді, Мюнхені.

В лютому 1946 (за іншими даними — в 1947) очолив провід Закордонних Частин ОУН (ЗЧ ОУН). У грудні 1950 (за іншими даними — в серпні 1952) внаслідок розходження з питань стратегії і тактики визвольного руху з Крайовим Проводом ОУН відмовився від посту голови Проводу ЗЧ ОУН.

В 1953–54 намагався врегулювати відносини між українськими еміграційними угрупуваннями і досягти консолідації всіх націоналістичних сил за кордоном. В 1956 на Конференції 3 Ч ОУН знову був обраний головою Проводу.

Бандера Степан

15.10.1959 у Мюнхені агент КДБ Б. Сташинський пострілом із спеціально виготовленого пістолета (стріляв ампулами з ціаністим калієм) вбив Бандеру.

Степан Бандера похований на кладовищі у Мюнхені. Є автором декількох праць, в яких грунтовно розроблено теологічні і теоретичні засади українського націоналізму, зокрема «Перспективи Української Національної Революції» (1958) та ін.

Прізвище «Бандера» стало одним із символів українського національно-визвольного руху XX сторіччя. Після проголошення незалежності багато молодіжних, політичних та громадських організацій названо на його честь. Одною з неформальних назв Львова є «Бандерштадт», тобто «місто Бандери». На Волині проводять музичний фестиваль «Бандерштат».

У 1995 році режисер Олесь Янчук зняв фільм «Атентат — Осіннє вбивство у Мюнхені» про повоєнну долю Степана Бандери та загонів УПА.

Бандера Степан Андрійович

Нідерландським письменником Рохіром ван Аарде був написаний роман «Замах», присвячений політичному вбивству Степана Бандери.

У проекті «Великі українці» провідник українського визвольного руху посів 3-є місце (261 247 голосів (16,12 %) від загальної кількості людей, які взяли участь в голосуванні).

1 січня 2009 року з нагоди 100-річчя з дня народження Степана Бандери Українське державне підприємство поштового зв’язку «Укрпошта» видало пам’ятний конверт, а також поштову марку із зображенням Степана Бандери.

Крім цього, політичному діячу встановлено пам’ятники більше, ніж у 20-ти містах та селах. Відкрито 6 музеїв у світі, присвячених Степану Бандері, на його честь названо більше 15-ти вулиць.


вгору