Фортеця. Мистецькі мури Києва

Під час часткової облоги Києва і бойових дій навколо столиці місто спорожніло, але не зупинило своє життя, навіть творче. Художники, що залишилися у столиці, продовжували працювати під виття сирен повітряної тривоги та під обстрілами.
Виставка «Фортеця» представляє живопис та графіку дванадцяти мистців, створені у перші місяці агресії у київських майстернях, кухнях чи бомбосховищах. Ці роботи, різні за стилем та тематикою, об’єднує не лише місце і час творення. Кожна робота – чи це ескізний малюнок, чи серія живопису, чи акварель – є актом творчого спротиву та результатом складного, інколи драматичного пошуку внутрішніх сил і можливостей творити навіть у моменти відчаю.
«Із початком війни представник найстаршого покоління київських мистців Олександр Дубовик продемонстрував дивовижну стійкість та працездатність. Його серія «Фантоми» складається з-понад 25 абстракцій», ‒ розповідає кураторка виставки, мистецтвознавиця Оксана Підсуха. «Юрій Вакуленко створював роботу «Неопалима» (Богоматір із немовлям, охоплені вогнем) у підземних сховищах «Київської національної картинної галереї». Олена Придувалова написала живописний цикл, який сама охарактеризувала як «тахікардіальний». Ілля Яровий пережив окупацію в Ірпені й створив там низку акварелей з натури і по пам’яті. Михайло Хіміч збудував кордон із власними ідеалами минулого у серії ліноритів «Прощання з Тарковським» та представив їх як інсталяцію на вікнах музею із символічною назвою «Мистецтво захищає».
У проєкті беруть участь представники кількох поколінь київських мистців: це Олексій Аполлонов (1962), Олексій Белюсенко (1960), Андрій Блудов (1962), Юрій Вакуленко (1957), Олександр Дубовик (1931), Ірина Клімова (1952), Борис Коган (1950), Антон Логов (1984), Олена Придувалова (1960), Оксана Одайник (1953), Михайло Хіміч (1968), Ілля Яровий (1983).
«Експозиція, безумовно, відображає травматичний досвід війни кожного з учасників, але, передусім, вона розповідає про перемогу над собою та обставинами», - зазначає Оксана Підсуха. «Це маніфест життя, демонстрація міцності київських мистецьких мурів».