Львівська обласна державна адміністрація, музичний лейбл MONOTON та артист OKS об’єдналися у колаборацію і представили спільний соціальний проєкт «Я хочу до Львова»

Спільний соціальний проєкт «Я хочу до Львова».

Мета проєкту — щоб кожна родина пісня війни обов’язково повернулася до своїх рідних домівок та міст, які вони так люблять. Героями ролика стали люди, що кожен день рятують наші життя — волонтер, рятувальник, військовослужбовець ЗСУ, 4-річна дівчинка Афіна з Маріуполя

24 лютого, у день, коли пролунали перші вибухи, мільйони українців втратили свої домівки і змушені були рятувати своїх рідних та шукати безпечне місце, тікаючи від російської агресії. Львів, як і багато інших міст України, став другою домівкою для сотень тисяч українських сімей, а львів’яни — новою родиною.

Відео «Я хочу до Львова» було знято на Площі Ринок у Львові. Героями ролика стали люди, що кожен день стоять на охороні нашої країни, рятують життя та захищають мир і спокій — лікар, балерина, волонтер, рятувальник, власник бізнесу, військовослужбовець ЗСУ та 4-річна дівчинка Афіна з Маріуполя. Вони зачитали рядки із вірша Андрія Панчишина «На площі Ринок».

Автором треку «Я хочу до Львова» став львівський співак і музикант Віталій OKS. Він народився і живе у Львові. Займатися вокалом почав вже у 6 років, отримуючи від співу щирі емоції. У 16 років спробував взяти участь у шоу «Голос країни», ступив на найбільшу сцену України, і став суперфіналістом 10-го сезону.

Ця пісня про кожного з нас, про спогади, про емоції, які виникають у нас, коли ми знаходимось вдома. Львів справді став домівкою для тисяч біженців фактично з усіх куточків України. Усі ми стали одним цілим народом, який бореться за свою країну, за свою історію, за свою націю.

Виконавець розповідає неймовірну історію написання треку:

«Після початку повномасштабної війни подзвонити до близьких, знайомих, друзів і запитати „як ти?“ стало життєво необхідною справою. У цей вечір я бачився з подругою, яка була змушена залишити свою домівку через бойові дії. Ми довго розмовляли, а коли прощались вона сказала: „Знаєш, я так хочу додому! Хочу до друзів, до рідних! Хочу до Львова! Тоді ці слова залишись відлунням у моїй голові. За 15 хвилин з’явилася мелодія та рядки склалися у текст пісні „Я хочу до Львова“. Це стало справжнім маніфестом у моїй творчості“.

Організатори проєкту впевнені — війна закінчиться, ми все відбудуємо, все встане на свої місця а люди повернуться додому. Проте ми завжди будемо пам’ятати, що нас підтримувало та обєднувало увесь цей час.